Овсієнко Т. В. Оптимізація мультимодальної анестезії лапароскопічних оперативних втручань на нирках

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100638

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.613.133

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Анотація

Дослідження було побудовано на аналізі використання загальноприйнятих рутинних доз опіоїдів та використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії з додаванням лідокаїну, або дексмедетомідину, як анестетичних компонентів, під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Ми вивчали гормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму, маркерів запалення, інтенсивності болю, перебігу післяопераційного періоду, вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на показники водноелектролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності досліджуваних методик знеболювання та оцінювали наявність ускладнень досліджуваних методик. У ході проспективного відкритого рандомізованого дослідження було обстежено 90 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф.Возіанова» Національної Академії Медичних Наук 3 України з 2019 по 2022 рік, та відповідали критеріям включення (вік більше 18 років, наявність патології нирок або сечовивідних шляхів, що підлягають лапароскопічним оперативним втручанням, хронічна ниркова недостатність 0-І ст, згода пацієнта на участь в дослідженні). В залежності від різновиду анестезії всі пацієнти були методом випадкової вибірки розподілені на три дослідні групи по 30 пацієнтів. В групі 1 (контрольній) проводилась стандартна багатокомпонентна анестезія, де основним аналгетичним компонентом були рутинні, високі дози опіоїдів (фентанілу). В групі 2 (лідокаїну) хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з використанням лідокаїну, як анестетичної компоненти, та субнаркотичних доз кетаміну. В групі 3 (дексмедетомідину) хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з використанням, як анестетичної компоненти, дексмедетомідину. Обстеження проводили в динаміці: до операції, перед оперативним втручанням, інтраопераційно, після операції, та в першу добу післяопераційного періоду. Всі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Премедикація полягала в застосуванні декскетопрофену в дозі 50 мг внутрішньовенно (в/в) за 30 хвилин до операції. Індукція в загальну анестезію здійснювалась в/в пропофолу в дозі 2 мг/кг, фентанілу в дозах 1,5-2 мкг/кг, атракуріуму в дозі 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії здійснювалась інгаляцією севофлюрану (мінімальна альвеолярна концентрація (МАК) – 1,44±0,25об.%). У разі необхідності посилення нервовом’язового блоку додатково в/в вводився атракуріум в дозі 0,1 мг/кг. Для контролю глибини анестезії у хворих досліджуваних груп використовувався BIS моніторинг, показники якого підтримувались в межах 44±3,4%. За 30 хв. до закінчення операції в/м вводився нефопам 20 мг. Після закінчення операції для післяопераційного знеболення в ранньому післяопераційному періоді хворі отримували в/в парацетамол в дозі 1000 мг. Протокол підтримання анестезії у хворих першої (контрольній) групи. У першій групі (контрольній) аналгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався 4 в/в введенням фентанілу в дозі 3,99±0,43 мкг/кг/год. Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії з використанням лідокаїну. У цій групі застосовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з в/в використанням фентанілу в дозі 2,00±0,24 мкг/кг/год та в/в лідокаїну (під час інтубації трахеї болюсне введення 1 мг/кг, далі для підтримання анестезії безперервна інфузія зі швидкістю 1,5 мг/кг/год) і субнаркотичних доз кетаміну – 0,5 мг/кг (перед розрізом шкіри на початку операції). Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії з використанням дексмедетомідину. В цій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з фентанілом в дозі 2,34±0,18 мкг/кг/год з додаванням дексмедетомідину в дозі 0,7 мкг/кг/год (інфузію дексмедетомідину починали відразу після постановки венозного доступу). Після завершення операції пацієнтів переводили до відділення інтенсивної терапії. В подальшому післяопераційне знеболення проводилось декскетопрофеном в дозі 50 мг в/м кожні 8 годин при слабкому болю, і в комбінації з парацетамолом 1000мг в/в при помірному болю. Якщо за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) рівень болю перевищував 4 бали, то хворі отримували для знеболення опіоїдні препарати (омнопон 1 мл 1% розчину чи морфін 1 мл 1% розчину в/м). Для оцінки якості досліджуваних методик загальної анестезії ми вивчали гормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму, маркерів системного запалення, інтенсивність болю, особливості перебігу післяопераційного періоду, вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на показники водно-електролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності досліджуваних методик знеболювання.

Публікації

Лоскутов О.А., Бондар М.В., Овсієнко Т.В. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія: компоненти й механізми формування. Медицина невідкладних станів. – 2020. – №2. – Том 16. – С. 15-24. https://doi.org/10.22141/2224- 0586.16.2.2020.203136 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації)

Овсієнко Т.В., Бондар М.В., Лоскутов О.А. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія – дієвий спосіб профілактики післяопераційної нудоти та блювання. Патофізіологічні аспекти виникнення цього ускладнення. Український журнал медицини, біології та спорту. – 2021. –№1(29). – Том 6. – С. 101-106. https://doi.org/10.26693/jmbs06.01.101 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації)

Овсієнко Т.В., Бондар М.В., Лоскутов О.А. Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Медицина невідкладних станів. – 2021. –№2. – Том 17. –С. 42-48. https://doi.org/10.22141/2224- 0586.17.2.2021.230636 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації)

Овсієнко Т.В. Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Медицина невідкладних станів. –2022. – №2. – Том 18. –С. 58-65. 16 https://doi.org/10.22141/2224-0586.18.2.2022.1476 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації).

Овсієнко Т.В. Дексмедетомідин у програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань в урології. Здоров’я чоловіка. –2022. – №1-2. –С. 62-67. https://doi.org/10.30841/2307- 5090.1-2.2022.264034 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації).

Овсієнко Т.В., Бондар М.В., Лоскутов О.А. Оцінка антиноцицептивної ефективності різновидів мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Український Журнал Нефрології та Діалізу. – 2022. – №4(76). –С. 51-61. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(76).2022.07 (Особистий внесок – брала участь в плануванні експерименту, провела збір даних, їх аналіз та тлумачення, узагальнення результатів та підготовку статті до публікації)

Лоскутов О.А., Бондар М.В., Овсієнко Т.В. Використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Конгрес анестезіологів України 19-21 вересня 2019 року, Київ. – С. 78-79

Лоскутов О.А., Бондар М.В., Овсієнко Т.В. Досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Матеріали науково-практичної конференція з міжнародною участю «Тріщинські читання» 16-19 жовтня 2019 м. Київ. – С. 139-14

Лоскутов О.А., Бондар М.В., Овсієнко Т.В. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія – дієвий спосіб профілактики післяопераційнної нудоти та блювання. Матеріали науково-практичної конференція з міжнародною участю «Тріщинські читання» 15-17 жовтня 2020 м. Київ

.Лоскутов О.А., Бондар М.В., Овсієнко Т.В. «Мультимодальна малоопіоїдна анестезія – дієвий спосіб профілактики післяопераційнної нудоти та блювання” Збірник матеріалів науково- практичної конференції з міжнародною участю “Young science 2.0” (20 листопада 2020 року, Київ)

Овсієнко Т.В., Лоскутов О.А., Бондар М.В. Порівняння антиноцицептивної ефективності різновидів мультимодальної анестезії при проведенні лапароскопічних хірургічних втручань на нирках. Збірник матеріалів Британ.- укр. симп. (БУС-13) Актуальні питання та інноваційні технології в анестезіології та інтенсивній терапії. 21-24 квітня 2021 м. Київ. – С. 39-41.

Овсієнко Т.В. Оцінка антиноцицептивної ефективності різновидів мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Матеріали науковопрактичної конференція з міжнародною участю «Тріщинські читання» 20-22 жовтня 2021м. Київ

.Ovsiienko Т., Bondar M., Loskutov O. Comparison of analgesic efficacy of varieties of multimodal anesthesia in renal laparoscopic surgery / European Journal of Anaesthesiology. – 2021. Volume 38 (e-Supplement 59). – P. 31

Ovsiienko Т., Bondar M., Loskutov O. Assessment of antinociceptive efficacy of dexmedetomidine in multimodal anesthesia during laparoscopic renal surgery / European Journal of Anaesthesiology. – 2022. Volume 39 (e-Supplement 60). – P. 5

Схожі дисертації