Дослідження було побудовано на аналізі використання загальноприйнятих
рутинних доз опіоїдів та використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії з
додаванням лідокаїну, або дексмедетомідину, як анестетичних компонентів, під час
проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Ми вивчали
гормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,
маркерів запалення, інтенсивності болю, перебігу післяопераційного періоду,
вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на показники водноелектролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності досліджуваних
методик знеболювання та оцінювали наявність ускладнень досліджуваних
методик.
У ході проспективного відкритого рандомізованого дослідження було
обстежено 90 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут
урології імені академіка О.Ф.Возіанова» Національної Академії Медичних Наук
3
України з 2019 по 2022 рік, та відповідали критеріям включення (вік більше 18
років, наявність патології нирок або сечовивідних шляхів, що підлягають
лапароскопічним оперативним втручанням, хронічна ниркова недостатність 0-І ст,
згода пацієнта на участь в дослідженні).
В залежності від різновиду анестезії всі пацієнти були методом випадкової
вибірки розподілені на три дослідні групи по 30 пацієнтів. В групі 1 (контрольній)
проводилась стандартна багатокомпонентна анестезія, де основним аналгетичним
компонентом були рутинні, високі дози опіоїдів (фентанілу). В групі 2 (лідокаїну)
хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з використанням
лідокаїну, як анестетичної компоненти, та субнаркотичних доз кетаміну. В групі 3
(дексмедетомідину) хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з
використанням, як анестетичної компоненти, дексмедетомідину.
Обстеження проводили в динаміці: до операції, перед оперативним
втручанням, інтраопераційно, після операції, та в першу добу післяопераційного
періоду.
Всі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Премедикація
полягала в застосуванні декскетопрофену в дозі 50 мг внутрішньовенно (в/в) за 30
хвилин до операції. Індукція в загальну анестезію здійснювалась в/в пропофолу в
дозі 2 мг/кг, фентанілу в дозах 1,5-2 мкг/кг, атракуріуму в дозі 0,6 мг/кг. Підтримка
анестезії здійснювалась інгаляцією севофлюрану (мінімальна альвеолярна
концентрація (МАК) – 1,44±0,25об.%). У разі необхідності посилення нервовом’язового блоку додатково в/в вводився атракуріум в дозі 0,1 мг/кг.
Для контролю глибини анестезії у хворих досліджуваних груп
використовувався BIS моніторинг, показники якого підтримувались в межах
44±3,4%.
За 30 хв. до закінчення операції в/м вводився нефопам 20 мг. Після закінчення
операції для післяопераційного знеболення в ранньому післяопераційному періоді
хворі отримували в/в парацетамол в дозі 1000 мг.
Протокол підтримання анестезії у хворих першої (контрольній) групи. У
першій групі (контрольній) аналгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався
4
в/в введенням фентанілу в дозі 3,99±0,43 мкг/кг/год.
Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдної
загальної анестезії з використанням лідокаїну. У цій групі застосовувалась
мультимодальна малоопіоїдна анестезія з в/в використанням фентанілу в дозі
2,00±0,24 мкг/кг/год та в/в лідокаїну (під час інтубації трахеї болюсне введення 1
мг/кг, далі для підтримання анестезії безперервна інфузія зі швидкістю 1,5
мг/кг/год) і субнаркотичних доз кетаміну – 0,5 мг/кг (перед розрізом шкіри на
початку операції).
Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдної
загальної анестезії з використанням дексмедетомідину. В цій групі
використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з фентанілом в дозі
2,34±0,18 мкг/кг/год з додаванням дексмедетомідину в дозі 0,7 мкг/кг/год (інфузію
дексмедетомідину починали відразу після постановки венозного доступу).
Після завершення операції пацієнтів переводили до відділення інтенсивної
терапії. В подальшому післяопераційне знеболення проводилось
декскетопрофеном в дозі 50 мг в/м кожні 8 годин при слабкому болю, і в комбінації
з парацетамолом 1000мг в/в при помірному болю. Якщо за візуально-аналоговою
шкалою (ВАШ) рівень болю перевищував 4 бали, то хворі отримували для
знеболення опіоїдні препарати (омнопон 1 мл 1% розчину чи морфін 1 мл 1%
розчину в/м).
Для оцінки якості досліджуваних методик загальної анестезії ми вивчали
гормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,
маркерів системного запалення, інтенсивність болю, особливості перебігу
післяопераційного періоду, вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на
показники водно-електролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності
досліджуваних методик знеболювання.
