Дана дисертаційна робота присвячена бронхіальній астмі у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів. Медико-соціальна значущість проблеми підкреслюється поширеністю астми та її негативним впливом на різні аспекти якості життя. Після кліщів домашнього пилу, друге місце за причетністю до виникнення алергічних респіраторних захворювань займають коти. Уникати котячих алергенів важко, ці алергени є всюдисущими. Терапія таких хворих вимагає комплексного обґрунтованого підходу із залученням сучасних можливостей молекулярної алергології.
Метою даної роботи є покращення результатів лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до алергенів котів шляхом прогнозування клінічного перебігу та ефективності терапії.
Завдання дослідження:
1. Вивчити індивідуальний профіль сенсибілізації дітей шкільного віку з бронхіальною астмою до алергенів котів за допомогою багатокомпонентної молекулярної алергодіагностики.
2. З’ясувати особливості клінічного перебігу та ефективність лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку з сенсибілізацією до алергенів котів.
3. Розробити та впровадити модель прогнозування досягнення контролю бронхіальної астми у дітей шкільного віку з сенсибілізацією до алергенів котів через 12 місяців лікування.
4. Уточнити роль алерген-специфічної імунотерапії в лікуванні дітей шкільного віку з бронхіальною астмою та сенсибілізацією до алергенів котів.
5. Вивчити показники якості життя дітей шкільного віку з бронхіальною астмою та сенсибілізацією до алергенів котів на тлі терапії, що проводилася.
В цілому, до дослідження було залучено 430 дітей обох статей, які мали діагноз бронхіальної астми, вік на момент включення до дослідження від 6 до 17 років, сенсибілізацію до щонайменше одного з наступних алергенів котів Fel d 1, Fel d 2, Fel d 4, Fel d 7. Отримувалась інформована згода на участь у дослідженні. Дизайн даного дослідження був схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Застосовувалися наступні методи дослідження: клінічні (анамнестичний, аналіз медичної документації, клінічне обстеження, астма-контроль тест), лабораторні (загальний аналіз крові, молекулярна алергодіагностика), інструментальні (спірометрія, оцінка фракційного оксиду азоту в повітрі, що видихається дитиною, шкірний прик-тест), анкетування за допомогою опитувальника «MiniPAQLQ» дляоцінки якості життя, статистичні методи для обробки отриманих результатів (статистичний пакет IBM SPSS Statistics Base v.22).
Для визначення у сироватці крові пацієнтів рівня специфічних IgE використовували чіпову багатокомпонентну молекулярну алергодіагностику. Частіше спостерігалася сенсибілізація до Fel d 1 – у 413 (96,05%), до Fel d 7 – у 111 (25,81%), до Fel d 4 – у 93 (21,63%), рідше – до Fel d 2 – у 29 (6,74%). Сенсибілізація до одного з вищезазначених алергенів мала місце у 288 (66,98%) дітей, рідше – до двох алергенів, а саме у 86 (20,0%), трьох – 38 (8,84%) та чотирьох алергенів котів – 18 (4,19%). Переважала комбінація сенсибілізації до утероглобіну Fel d 1 та ліпокаліну Fel d 7 – у 48 (11,16%). Показаний прямий сильний кореляційний зв’язок між сенсибілізацією до Fel d 7 та сенсибілізацією до Can f 1 (r = 0,784; p < 0,001). Прямий кореляційний зв’язок спостерігається між сенсибілізацією до Fel d 7 та сенсибілізацією до Fel d 4 та Can f 1, що пояснюється структурною схожістю цих ліпокалінів: r = 0,418; p < 0,001 та r = 0,784; p < 0,001 відповідно.
