Дана робота присвячена розробці способів попередження виникнення у бур’янів резистентності до гербіцидів. Єдиним засобом попередження виникнення резистентності є комплексне застосування гербіцидів з різними механізмами фітотоксичності. Для попередження виникнення резистентності потенційні компоненти композицій повинні мати спільний спектр контрольованих видів бур’янів, а для забезпечення високої ефективності захисту посівів – спектр дії кожного з компонентів має бути максимально широким. Даним вимогам відповідають гербіциди з класів інгібіторів синтез каротиноїдів, інгібіторів транспорту електронів у фотосистемі 2 (ФС 2) хлоропластів, та інгібіторів ферменту шляху біосинтезу хлорофілів протопорфіриногеноксидази (ПРОТО).
Основним лімітуючим фактором для комплексного застосування певних гербіцидів є ефект їх взаємодії. Тому метою роботи було вивчення ефектів взаємодії та відбір комбінацій з синергічною та адитивною взаємодією. Оскільки серед вказаних класів гербіцидів є препарати, селективні щодо кукурудзи (Zea mays L.), озимої пшениці (Triticum aestivum L.) та соняшника (Helianthus annuus L.), на базі отриманих даних передбачалося розробити суміші для захисту посівів даних культур. Дослідження проводилися в умовах вегетаційних та польових умовах.
Для захисту посівів кукурудзи та боротьби з резистентністю застосовуються суміші гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС) з гербіцидами інгібіторами ГФПД. У вегетаційних дослідах, проведених з використанням рослин редьки олійної (Raphanus sativus var. оleifera), модель однорічних дводольних бур'янів, показано, що взаємодія гербіциду інгібітору ГФПД толпіралату з інгібітором АЛС римсульфуроном є антагоністичною. Зміна антагоністичної взаємодії на адитивну досягалася лише при збільшенні норми внесення римсульфурону у двічі. В той же час, при застосуванні суміші толпіралату з інгібітором ТЕ тербутилазином взаємодія є синергічною. Показано, що синергізм зумовлений збільшенням ефективності блокування ТЕ та зростанням інтенсивності утворення активних форм кисню (АФК). В умовах польових дослідів встановлено, що суміш толпіралату з римсульфуроном, навіть за підвищеної норми внесення римсульфурону, не гарантує ефективного контролювання окремих стійких до дії компонентів суміші видів бур’янів.
У зв’язку зі зміною кліматичних умов особливої ваги набуває розробка гербіцидних сумішей для застосування в осінній період у посівах пшениці озимої. У зв’язку з цим проводилось вивчення ефектів взаємодії при комплексуванні гербіцидів трьох різних класів – інгібітору фітоендесатураз дифлуфенікану, інгібітору ТЕ метрибузину та інгібітору ПРОТО карфентразону. Результати досліджень показали, що лише у суміші карфентразону з метрибузином взаємодія має ознаки антагонізму, а в інших взаємодія є адитивною. Проведені польові випробування ефективності контролювання бур’янів та селективності щодо культури показали, що потрійна бакова суміш найбільш ефективно контролювала бур’яни протягом усього вегетаційного періоду. При застосуванні в посіві озимої пшениці суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна бакова суміш не поступалися за ефективністю захисту та збереження урожаю дії комплексного гербіцидного препарату Марафон, діючими речовинами якого є інгібітор полімеризації мікротрубочок пендиметалін та інгібітор ТЕ ізопротурон, а також експериментальному препарату GF-2202, який містить дифлуфенікан та інгібітори АЛС. Отримані результати свідчать, що застосування сумішей дифлуфенікану з метрибузином, та потрійної суміші дозволяє досягти високої ефективності захисту посіву озимої пшениці без використання гербіцидів інгібіторів АЛС.
З метою розробки гербіцидної композиції, яка б забезпечувала ефективний захист посівів соняшника від бур’янів і була ефективним засобом попередження виникнення резистентних біотипів бур’янів, вивчали суміш гербіциду інгібітору синтезу каротиноїдів аклоніфену з інгібітором ТЕ прометрином. В результаті проведених досліджень показано, що при застосуванні по вегетації соняшника взаємодія аклоніфену з прометрином є синергічною. Однак спостерігається сильне пошкодження рослин, яке не зменшувалося навіть при зменшенні норми прометрину до субгербіцидної. Тому суміш аклоніфену із прометрином далі вносили у грунт після посіву культури. За такого внесення взаємодія аклоніфену з прометрином є адитивною. В результаті проведених досліджень визначені норми внесення аклоніфену та прометрину, які не поступаються дії комплексного гербіциду Примекстра TZ Голд. При цьому є ефективним фактором попередження виникнення резистентних до гербіцидів біотипів бур’янів.
У результаті проведених досліджень визначені комбінації, які відповідають вимогам, необхідним для попередження виникнення у бур’янів резистентності до гербіцидів.
