У роботі представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження стратегій конструювання майбутнього внутрішньо переміщеними особами. Актуальність дослідження обумовлена значним збільшенням вимушеної міграції всередині країни внаслідок розпочатої Російською Федерацією ще у 2014 році війни. Травмівний досвід, пов’язаний з подіями до переселення, та складнощі пристосування на новому місці, які охоплюють різні сфери життя ВПО, впливають не тільки на адаптацію до нових умов, а і на бажання та здатність переселенців конструювати власне майбутнє.
Вимушений переїзд та пов’язані з ним складнощі психологічного, соціального та матеріального характеру накладають відбиток на сприйняття особистістю часу свого життя та на баланс минулого, теперішнього та майбутнього як структурних складових психологічного часу. Особистість, що зазнала впливу травмівних подій, специфічно суб’єктивно оцінює періоди життя до та після травми. Ці періоди мають різне емоційне забарвлення та подієву насиченість. Період до травмівної події є ретроспективним та відноситься до минулого, але окрім подій минулого та звичного життя, в ньому залишилися плани, цілі та мрії про майбутнє, які раптово обірвалися та стали нездійсненними. Переживання негативного досвіду конструювання майбутнього накладає відбиток на загальне ставлення до майбутнього, може викликати його уникання. Також переживання травмівних подій змінює переконання особистості щодо контрольованості подій та ролі фатуму в їх перебігу. Сформовані під дією негативних обставин переконання можуть перешкоджати особистості у конструюванні власного майбутнього обмежуючи її активність у цьому процесі. Виявлення стратегій конструювання особистісного майбутнього ВПО, їх змісту та особливостей застосування, сприяє більш глибокому розумінню ставлення ВПО до майбутнього та його перспектив, побудові подальшого життя не просто згідно нових умов, а і з урахуванням нових можливостей, отриманих після переселення.
Наукова новизна отриманих даних.
У ході виконання роботи уперше:
- представлено конструкт ретроспективного майбутнього як особливості конструювання майбутнього ВПО;
- запропоновано стратегіальний підхід до дослідження конструювання особистісного майбутнього ВПО. У стратегіях найбільш комплексно та систематично поєднуються всі засоби і прийоми конструювання особистісного майбутнього і, разом з тим, підкреслюється необхідність безперервного аналізу та трансформації цих засобів відповідно до внутрішньоособистісних змін та впливу навколишнього середовища;
- виявлено стратегії, які використовують ВПО для конструювання особистісного майбутнього: стратегія планування особистісного майбутнього, стратегія уникання майбутнього, стратегія закладання майбутнього в теперішньому, стратегія індивідуального або соціального конструювання особистісного майбутнього, стратегія пристосування до обставин, стратегія конструювання майбутнього за взірцем;
- визначено спільне і відмінне у використанні стратегій конструювання особистісного майбутнього та баченні майбутнього, темпоральному та змістовному наповненні його мотиваційних об’єктів, ВПО та особами, які не мають досвіду вимушеного переміщення;
- виявлено пов’язані з війною емоційно забарвлені теми у наративах та мотиваційних об’єктах майбутнього ВПО: стосунки з близькими та друзями, нові домівки, минуле, війна та окупація рідних міст респондентів, повернення додому після війни, бажання зустрітись з близькими, які залишились на окупованих територіях, прагнення перемоги України у війні.
Уточнено:
- визначення конструювання особистісного майбутнього як процесу свідомого, організованого та комплексного творення особистістю власного майбутнього згідно наявного образу майбутнього, що базується на індивідуальних особливостях особистості, попередньому досвіді та впливі соціальних обставин;
- роль травмівних подій у сприйнятті особистістю часу свого життя;
- психологічні характеристики внутрішньо переміщених осіб в контексті часу життя;
- уявлення про взаємозв’язки базових переконань та ставлення до невизначеності з часовими перспективами;
- відмінності часових перспектив ВПО та осіб, які не мають досвіду вимушеного переселення.
