Об’єкт дослідження становлять шістнадцять словотвірних гнізд із числівниковими вершинами оди́н, два́, три́, чоти́ри, п’я́ть, ші́сть, сі́м, ві́сім, де́в’ять, де́сять, со́рок, сто́, ти́сяча, мільйо́н / заст. міліо́н, пе́рший / розм. пе́рвий, дру́гий. Мета роботи – виявити й описати структурний, семантичний та когнітивний виміри денумеративних словотвірних гнізд із вершинами оди́н, два́, три́, чоти́ри, п’я́ть, ші́сть, сі́м, ві́сім, де́в’ять, де́сять, со́рок, сто́, ти́сяча, мільйо́н / заст. міліо́н, пе́рший / розм. пе́рвий, дру́гий. Поставлені в дисертаційній роботі завдання передбачають застосування таких методів дослідження: описовий метод, поєднаний із прийомом міжрівневої інтерпретації; структурно-семантичний метод в поєднанні з методикою компонентного аналізу, опозиційного аналізу, прийомом лексико-семантичних трансформацій, чи прийомом перифраз, прийом кількісних підрахунків, метод індукції, прийом моделювання в поєднанні з методом суцільної вибірки, метод синтезу та дедукції. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому уперше в українському мовознавстві проаналізовано денумеративне словотворення. Згідно з метою та завданнями дослідження вперше розглянуто числівники як твірну базу для безпосередньо та опосередковано виведених віднумеративних дериватів української мови. З’ясовано структурні параметри словотвірних гнізд, семантичне входження мотивувальних числівників у значеннєву структуру похідних і його згасання в межах словотвірних гнізд. Встановлено словотвірну семантику похідних, зокрема розроблено типологію словотвірних значень у внутрішньочислівниковому словотворенні, а також виявлено словотвірні моделі в межах кожної семантичної позиції, типи деривації, засоби реалізації та вираження. Задля маркування когнітивних виявів словотвірної семантики в україністиці вперше зміщено акцент із вивчення фрейм-структур на опис словотвірної семантики, але з урахуванням фреймової ієрархії, що уможливило фіксувати різноманітні вияви актантів, зокрема правобічного поширювача, представленого кількістю здебільшого у квантитативній функції. Уведено поняття «вербалізований слот». Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні знань про словотвірне гніздо як комплексну одиницю словотворення, функційно-семантичну категорію кількості та про периферію мотивувальної бази – числівників сучасної української мови. Тому дисертаційні висновки сприяють заповненню лакун у типологізувальному процесі словотворчої спроможності твірних слів в аспекті основоцентричної дериватології та доповнюють здобутки семантичної дериватології встановленням словотвірних значень дериватів. Теоретичні напрацювання деталізують дивергентно-конвергентний підхід до опису словотвірних гнізд семним виявом, а також з’ясуванням семантичного згасання мотивувальної спроможності вершин СГ на рівні сем / семем, інертних ЛСВ похідних слів. Результати теоретичного змісту роботи становлять основу для лінгвокогнітивного інтерпретування словотвірної семантики відчислівникових дериватів із модифікаційним і транспозиційним типами деривації, а також нумеративів з мутаційним типом та відкривають перспективи при описі словотвірних значень відчислівникових похідних, що постали мутацією, а також одиниць, досліджених на базі інших класів твірних слів. Уведено поняття «вербалізований слот», який виявлено в фреймовій структурі гнізда задля уніфікування дихотомії «когнітивне знання – вербалізоване знання». Для правильної побудови пропозиційних структур та пропозицій запропоновано відображати синтагматичну семантику мотивувальних слів; теоретичні дані можуть застосуватися в комп’ютерній лінгвістиці.
