Нестеренко О. С. Фізіолого-біохімічні адаптації сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) до екологічних чинників басейну Запорізького (Дніпровського) водосховища

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100981

Облікова картка дисертації

0823U100981.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 091 - Біологія та біохімія

27-06-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 08.051.036 ID 1569 Нестеренко О.С.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Поява нових видів іхтіофауни у Запорізькому (Дніпровському) водосховищі створює потребу до вивчення їх біології та екології. У першу чергу, актуальність досліджень інвазійних видів риб підкріплюється непередбачуваними шляхами їх акліматизації, адаптації до гідроекологічних, гідрологічних, кліматичних умов нового для них середовища, що може проявлятись у сплесках чисельності та біомаси, витісненні аборигенних видів риб чи впливу на динамічні показники популяцій останніх. Подібні трансформації у іхтіоценозі можуть стати причиною зменшення біорізноманіття та біопродуктивності водойм. Сонячний окунь Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) – вид-вселенець Запорізького (Дніпровського) водосховища, що у останні десятиліття стрімко нарощує свою чисельність. Незважаючи на значну кількість робіт, щодо вивчення адаптацій у риб залишається неповністю вивченим вплив екологічних та антропогенних чинників на структуру популяції, особливо видів риб у нових для них умовах існування. Тому метою наших досліджень було вивчити адаптаційні можливості сонячного окуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Для досягнення мети були проведені дослідження основних біолого-екологічних показників риб в умовах водосховища, оцінено адаптаційний потенціал виду за показниками чисельності та біомаси, вивчено особливості живлення сонячного окуня, досліджено морфометричні параметри крові та визначено гематологічні показники, вивчено особливості гаметогенезу та резорбції, проведено дослідження накопичення та розподілу радіонуклідів і важких металів у тканинах і органах сонячного окуня а також досліджено адаптаційні можливості виду за біохімічними маркерами стресу. Дослідження виконані у відповідності до норм біоетики (правил «Про гуманне ставлення до лабораторних тварин», «Загальних принципів експериментів на тваринах», «Положення про використання тварин у біомедичних експериментах»). У ході наукової роботи ми користувалися загальноприйнятими методами гідробіологічних, іхтіологічних, гістологічних, цитологічних, біохімічних, гідрохімічних досліджень. Для розрахунків та порівняння даних були використані статистичні методи. Морфометричні дослідження показали достовірні відмінності між самцями та самками віком 1+ за показником довжини основи анального плавця. Однак у одній науковій літературі відмічають, що у сонячного окуня немає статевого диморфізму за морфометричними показниками, у іншій науковій літературі ж навпаки вказують на наявність статевого диморфізму за кількома параметрами у статевозрілих особин віком 2+. Наші дослідження не виявили відмінностей у морфометричних показниках триліток, що вказує на відсутність явно вираженого статевого диморфізму. Крім того показники, що характеризують співвідношення частин тіла можуть бути специфічними для різних водойм, оскільки являються пластичними. Тому можна вважати такі особливості морфометричних параметрів сонячного окуня характерними саме для Самарської затоки Запорізького (Дніпровського) водосховища. У віковій структурі популяції нараховується 5 вікових класів самців та 4 вікових класів самок. Наявність старших вікових груп вказує на те, що кількість вікових класів росте – це сигналізує про збільшення чисельності та біомаси сонячного окуня у басейні Запорізького (Дніпровського) водосховища. Крім того, на це впливає також і недостатнє промислове освоєння виду у якості рибної продукції. Виявлено тенденцію до збільшення чисельності та біомаси сонячного окуня у Запорізькому (Дніпровському) водосховищі та у Самарській затоці у період з 2012–2013 років по 2017–2018 роки. Тоді ж встановлено, що 2017–2018 рр. дані показники почали зменшуватись, на що імовірно могли вплинути надані нами практичні рекомендацій, щодо нелімітованого вилучення сонячного окуня промисловими рибалками з 2017 року. Також виявлено, що сонячний окунь став об’єктом живлення річкового окуня Perca fluviatilis (Linnaeus, 1758), що також могло позитивно вплинути на зменшення чисельності досліджуваного виду. Однак вже у 2021 році нами відмічено незначне підвищення чисельності та біомаси сонячного окуня у досліджуваних водоймах, що можна пояснити адаптацією до антропогенно навантажених ділянок водосховища та підвищення пристосованості до вибору місць нагулу та нересту риб. Дослідження живлення уперше показали, що двомісячні особини сонячного окуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища живляться виключно фітопланктоном, а дорослі особини, як зазначається і у науковій літературі, – всеїдні, чим становлять загрозу для біоценозів, оскільки вони є харчовими конкурентами аборигенних видів риб і можуть поїдати їх ікру. Також було проведено дослідження нормальної гістології та встановлені морфометричні показники тканин кишечника сонячного окуня в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища, що можуть бути використані у модельних експериментах із впливом різноманітних речовин, чи у порівнянні з показниками сонячних окунів з інших водойм.

Читати повністю

Публікації

Marenkov O.M., Nesterenko O.S. (2020). Radionuclides Content in Tissues and Organs of Pumpkinseed Lepomis Gibbosus (Linnaeus, 1758) from the Zaporizhzhia (Dnipro) Reservoir.International Letters of Natural Sciences, 79, 16–22. ISSN: 2300-9675 https://doi.org/10.18052/www.scipress.com/ILNS.79.16

Nesterenko O.S., Marenkov O.M. & Pylypenko Ye.S. (2021). Nutrition Physiology of Juveniles Individuals of Pumpkinseed Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) from the Samara Bay (Ukraine). International Letters of Natural Sciences, 83, 15–21. ISSN: 2300-9675 https://doi.org/10.18052/www.scipress.com/ILNS.83.15

Yesipova Natalia, Marenkov Oleh, Sharamok Tatiana, Nesterenko Oleh, Kurchenko Viktoriia. (2022). Development of the regulation of hydrobiological monitoring in circulation cooling system of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2(10-116), 6-17. ISSN: 17293774 https://doi.org/10.15587/1729- 4061.2022.255537

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2018). Сперматогенез сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) в умовах Самарської затоки Запорізького водосховища. Екологічні науки, 4(23), 124–128. ISSN: 2306-9716 (Print) 2664-6110 (Online) https://doi.org/10.32846/2306-9716-2018-4-23-26

Маренков О.М., Нестеренко О.С. (2018). Аналіз резорбції в яєчниках сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) (Centrarchidae, Perciformes). Водні біоресурси та аквакультура, 2, 51–59. ISSN 2663-5283 (print) 2663-5291 (online) http://wrajournal.ksauniv.ks.ua/vip2-2018-uk

Marenkov, O., & Nesterenko, O. (2018). Estimation of physiological and biological indices and consequences of biological invasion of the pumpkinseed Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) in the Zaporizke Reservoir, Ukraine. World Scientific News, (95), 21-51. EISSN: 2392-2192 http://www.worldscientificnews.com/wpcontent/uploads/2018/02/WSN-95-2018-21-51.pdf

Marenkov, O. M., & Nesterenko, O. S. (2020). Hydroecological monitoring over the impact of the “Ternivska” mine on the biocenoses of the Saksagan river (Krivyi Rih, Ukraine). Scientific developments of Ukraine and EU in the area of natural sciences: Collective monograph. Riga: Publishing House “Baltija Publishing”, 2, Р. 472–492. ISBN 978-9934-588-73-0 https://doi.org/10.30525/978-9934-588-73-0/2.5

Маренков О.М., Мельник С.О., Нестеренко О.С., Пилипенко Є.С. (2017). Роль фітопланктону в спектрі живлення цьогорічок сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758). Матеріали ІV науково-практичної конференції для молодих вчених, присвяченої 100-річчю Національної академії наук України. Київ, 2017 (6-7 листопада), С. 39–40.

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2017). Екологія та біологія розмноження сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Матеріали X Міжнародна іхтіологічна науковопрактична конференція «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології». Київ, 2017 (19-21 вересня), С. 214–216.

Воронкова Ю.С., Маренков О.М., Нестеренко О.С. (2018). Антиоксидантний захист печінки карася сріблястого та сонячного окуня в умовах адаптації до умов середовища. Матеріали XI Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології». – Львів, 2018 (18-20 вересня). – С. 214–216.

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2018). Перебіг сперматогенезу сонячного окуня Lepomis gibbosus (linnaeus, 1758) в умовах Запорізького (Дніпровського) водосховища. Матеріали XI Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології». Львів, 2018 (18-20 вересня), С. 139–141.

Маренков О.М., Нестеренко О.С. (2018). Рівні вмісту радіонуклідів в тканинах і органах статевозрілих особин сонячного окуня Lepomis gibbosus (linnaeus, 1758) Запорізького (Дніпровського) водосховища. Матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції «Актуальні питання ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції через 32 роки». Харків, 26 квітня 2018, С. 92– 95.

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2018). Біологічна характеристика сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) Самарській затоці Запорізького (Дніпровського) водосховища та початок його промислового освоєння. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених «Водні біоресурси та аквакультура». Одеса, 2018 (17–19 травня). С. 136–137.

Курченко В.О., Маренков О.М., Нестеренко О.С. ( 2018). Гідрохімічні умови розмноження сонячного окуня в Самарській затоці Запорізького (Дніпровського) водосховища. Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми гідрології, гідрохімії, гідроекології», присвячена 100-річчю від дня заснування Національної академії наук України. Київ, 2018 (13–14 листопада), С. 163–164.

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2019). Вміст радіонуклідів в тканинах і органах сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) Запорізького (Дніпровського) водосховища. Матеріали XII Міжнародна іхтіологічна науковопрактична конференція «Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології». Дніпро, 2019 (26–28 вересня). С. 147–149.

Пилипенко Є.С., Нестеренко О.С. (2019). Дослідження вгодованості сонячного окуня (Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758)) в умовах Самарськоїзатоки Дніпровського водосховища. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали X Міжнародної наукової конференції. Дніпро: Ліра, 2019. 67 с.

Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2019). Накопичення важких металів у печінці та гонадах сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758). Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті проблем довкілля та соціальних викликів. Київ, 2019 (6-8 листопада), С.152–153.

Пилипенко Є.С., Нестеренко О.С. (2021). Дослідження живлення деяких видів риб Самарської затоки Запорізького водосховища. Збірник наукових праць «Біологічні дослідження – 2021». Житомир, ПП «Євро-Волинь», 2021. С. 167–169.

Пилипенко Є.С., Нестеренко О.С., Маренков О.М. (2021). Характеристика живлення риб водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції. Матеріали ХІV Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології», Харків, 2021 (23–25 вересня). –. С. 141–143.

Маренков О.М., Курченко В.О., Нестеренко О.С. Штучне гніздо для нересту риб. Патент України на промисловий зразок № 39773. МПКЗ 30-06. №s 201900847, заявл. 02.05.2019 р.; опубл. 25.07.2019 р., Бюл. №14. https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detail/1354057/

Маренков О.М., Курченко В.О., Нестеренко О.С. Нерестове гніздо для риблітофілів. Патент України на промисловий зразок № 39774. МПКЗ 30-06. №s 201900848,17 заявл. 02.05.2019 р.; опубл. 25.07.2019 р., Бюл. № 14. https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detail/1354056/

Маренков О.М., Курченко В.О., Нестеренко О.С., Корженевська П.О., Баталов К.В. Спосіб фарбування сперматозоїдів риб. Патент України на корисну модель № 143318. МПК G01N 1/28 (2006.01) G01N 1/30 (2006.01). № u202000035, заявл. 02.01.2020 р.; опубл. 27.07.2020 р., Бюл. №14. https://sis.ukrpatent.org/uk/search/detail/1445448/

Читати повністю

Файли

autoreferat-Анотація_Нестеренко.pdf

evolution-Рішення разової спеціалізованої ради Нестеренко О-С-.pdf

Дисертація Нестеренко.pdf

Схожі дисертації

0824U001244

Курочкіна Віта Анатоліївна

Цитогенетична ефективність радіоізотопа цезію-137 у лімфоцитах периферичної крові людини в модельних експериментах in vitro

0824U001225

Богданович Таїса Андріївна

Розробка біотехнології отримання сполук з протизапальними та антиоксидантними властивостями з «бородатих» коренів Artemisia tilesii Ledeb.

0824U001148

Федорова Анна Олегівна

Розширення підходів до встановлення складу природних геміклональних популяційних систем гібридогенного Pelophylax esculentus complex

0824U001130

Галич Тарас Вадимович

Зв’язок ураження геному за різних типів опромінення із стимуляцією утворення фармацевтичних сполук Matricaria chamomilla L.

0824U001015

Яринка Дар'я Володимирівна

Оптичні біосенсорні системи на основі полімерів-біоміметиків та смартфонів для виявлення харчових мікотоксинів: афлатоксину в1 та зеараленонуОптичні біосенсорні системи на основі полімерів-біоміметиків та смартфонів для виявлення харчових мікотоксинів: афлатоксину в1 та зеараленону