У дисертації досліджено концепт «багатство» та форми його втілення в
народній культурі, ритуальних практиках і повсякденному житті українців;
відстежено динаміку змін у смисловому навантаженні зазначеного концепту.
Виявлено та описано корпус текстів повсякдення та ритуальних практик,
релевантних для втілення концепту «багатство». Проведено польові
дослідження методом структурованого наративного інтерв’ю.
У роботі окреслено ефективні стратегії вивчення концепту «багатство» в
українській традиційній і сучасній культурі, виокремлено низку мікроконцептів,
за допомогою яких реалізується концепт «багатство» в календарних, родинно-
побутових та оказіональних обрядах, прослідковано характер реалізації
концепту «багатство» у вербальних, акціональних та атрибутивних формах,
з’ясовано динаміку змін у смисловому навантаженні концепту «багатство».
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і
завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено
наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Концепт «багатство»:
історіографія та методологія дослідження» проаналізовано матеріальну базу і
теоретико-методологічні засади дослідження. Встановлено, що найбільш
релевантним для нашого дослідження є застосування терміну «концепт», який
дає можливість різнобічно поглянути на тексти фольклору.
У підрозділі «Джерельна база дослідження» з’ясовано, що зразки усної
народної творчості українців, фольклору є невід’ємним складником української
культури, які відображають різноманітну інформацію про народне життя,
повсякденність, традиції, вірування та сподівання. Виокремлено збірники
фольклору, у яких знаходимо записи обрядів та обрядового фольклору кінця
ХІХ – середини ХХ століття, що містять інформацію про багатство й добробут.
Виокремлено метод, прийнятий в сучасній фольклористиці та етнологічній
науці – записи фольклорного матеріалу, здійснених особисто здобувачем.
У підрозділі «Концепт у гуманітарних дослідженнях: від лінгвістики до
антропології та фольклористики» проаналізовано праці українських та
зарубіжних праць дослідників на встановлення терміну «концепт».
Встановлено, що вагомим для фольклористики є концептуальний підхід.
Важливість такого методу визначено тим, що концепт є водночас ментальною
одиницею, яка виявляється є конкретній ситуації виконання у вербальній,
акціональній та атрибутивній формах.
У межах другого розділу «Концепт «багатство»
в календарній та родинній обрядовості українців» досліджено, що традиція
забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової
обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно
розвиватися.
У підрозділі «Календарна обрядовість» здійснено аналіз прикладів
обрядодій зимового, весняного та літньо-осіннього циклів. Встановлено, що
джерелом багатства в традиційному суспільстві виступає врожай, плідність
худоби. Виділено низку мікроконцептів. З’ясовано, що поява обрядових
інновацій свідчить про живучість концепту «багатство» в народній свідомості.
У підрозділі «Родинно-побутова обрядовість» проаналізовано родинно-
побутові обряди спрямовані на індивідуальне: родильно-хрестильний,
весільний та поховально-поминальний обряди. Досліджено ряд атрибутів, за
допомогою яких у родильнно-побутовій обрядовості реалізується концепт
«багатство».
У третьому розділі «Концепт «багатство» в сучасній оказіональній усній
традиції» здійснено аналіз матеріалу, записаного від респондентів різного віку,
професій і сфери праці. Встановлено, що на формування концепту «багатство»
в оказіональних ситуаціях впливає насамперед традиційна культура
українського селянства. Чимало прикмет і повір’їв побудовані на основі
бінарних опозицій міфологічного типу.
