Хе Ц. Х. Формування художньо-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки

У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано розв’язання проблеми формування художньо- проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування художньо-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Відповідно до мети дослідження поставлено на розв’язання п’ять завдань.Під час розв’язання першого завдання здійснено теоретичне дослідження та розкрито організаційно-практичні аспекти проєктування у світовому науково-педагогічному дискурсі. У досліджені уточнено поняття проєктувальної діяльності, що є процесом реалізації усіх складових розробленого і обґрунтованого проєкту (події, заходу), відповідного до обраної мети та завдань, що мають освітню спрямованість і вибудовану поетапну траєкторію його здійснення з урахуванням інтересів та творчих можливостей залучених учасників. Відповідно до розв’язання другого завдання визначено сутність та компонентну структуру художньо-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва. У дослідженні це – процес і результат накопичення і запам’ятовування знань та практичних умінь втілювати художньо-образну та смислову ідею в організаційну форму, що сприймається як подія, задля якої усі учасники освітнього процесу залучаються до самостійної підготовки та виконання розподілених творчих завдань за певним сценарієм, зорієнтованим на досягнення спільної педагогічної мети. Зазначена фахова якість складається чотирьох компоненів, що мають свою внутрішню структуру: методично-умотивований компонент (прагнення набуття методичної компетентності у фортепіанному виконавстві; зацікавлене ставлення до опанування фортепіанним виконавством як педагогічного ресурсу фахової підготовки); художньо-мисленнєвий компонент (художньо-образне мислення; наявність фонду пам’яті художньо-проєктивних подій та їх рефлексії (художньо-проєктивне мислення)); діяльнісно-комунікативний компонент (наявність практики художньо-комунікативних дій; активність в опануванні художньо-комунікативного ресурсу фортепіанної підготовки); творчо-самоорганізаційний компонент (самоорганізація щодо педагогічного проєктування фортепіанної підготовки; творча здатність створення сценарію художньо-проєктного заходу на основі фортепіанного репертуару). У процесі розв’язання третього завдання обґрунтовано методологічну основу дослідження і формування художньо-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва, що склали конкретно-наукові підходи та методичні принципи. Відповідно до четвертого завдання розроблено критеріальний апарат дослідження, який дозволив оцінити рівні сформованості художньо-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва. Відповідно до критеріїв (мотиваційно-інтенціональний; інформаційно-операційний; технологічно-інноваційний; продуктивно-творчий критерії) та їх показників обрано методи діагностики. Останнє п’яте завдання дозволило в експериментальному режимі довести ефективність запропонованої формувальної методики. Задля визначення ефективності поетапно запроваджених педагогічних умов було проведено констатувальний і формувальний експерименти. Під час формувального експерименту в освітній процес ЕГ поетапно запроваджували педагогічні умови: перша умова – стимулювання зацікавленого ставлення до набуття художньо-проєктувального досвіду на основі осмислення його інноваційного потенціалу (мотиваційно-спонукальний етап); друга умова – розширення бази знань та образно-змістовних орієнтирів проєктних текстів (інформаційно-накопичувальний етап); третя умова – створення проєктно-комунікативного середовища навчання (організаційно-комунікативний етап); четверта умова –цілеспрямоване застосування різних фахових компетентностей у віртуальних і реальних проєктних заходах (компетентнісно-презентитавний етап).