У дисертації до «молодих сімей» віднесено пари, які перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі чоловіка і жінки віком до 30 років. Доведено, що на становлення молодої сім’ї та характер взаємовідносин мають вплив заручини, офіційність оформлення шлюбу відповідно до законодавства країни, вінчання та Святе Таїнство подружжя, формування стосунків у дошлюбний період у взаємодії з оточенням, а також панування різних форм сучасної сім’ї. Для порівняння специфіки функціонування молодої сім’ї здійснено аналіз основних характеристик традиційної сім’ї як соціального інституту. До характеристик, які притаманні власне молодим сім’ям, віднесено: вікові та демографічні; бачення і характер міжособистісних, міжстатевих стосунків у сім’ї; мотивація вступу до шлюбу, подружніх стосунків, спільного проживання; готовність до сімейного життя; адаптація до спільного проживання; погляди на виконання ролей чоловіка і жінки; сумісність партнерів; кризи. Молода сім’я сьогодні характеризується особливостями створення шлюбу, становищем індивіда в сім’ї та взаємодією партнерів між собою.
Теоретично обґрунтовано, що однією з негативних тенденцій залишається насильство, яке призводить до девальвації сімейних цінностей та занепаду сім’ї як соціального інституту. Виявлено специфіку формування і прояву фізичного, економічного, психологічного, сексуального як видів насильства у сімейних стосунках та стосовно чоловіка, жінки, дитини, інших членів сім’ї. Розуміння сутності насильства у стосунках молодих сімей є основою правильної побудови профілактичної роботи з кривдником, жертвою, учасником сцен насильства, для чого доцільно визначити його види, особливості поширення, формування і прояву.
Проаналізовано розробку і впровадження в дію законодавчих і нормативно-правових актів, соціальну організацію, практичні надбання, можливості закладів, установ, організацій щодо профілактики насильства молодих сім’ях. Визначено особливості здійснення превентивної та корекційно-реабілітаційної роботи в нашій країні, диференціацію профілактики насильства стосовно жінок, чоловіків, дітей та щодо кривдників, жертв, учасників сцен насильства. Дослідженням профілактики сімейного насильства за кордоном встановлено, що зарубіжний досвід повинен трансформуватися відповідно до можливостей і ресурсів нашої держави та враховувати прогресивні підходи, зокрема превентивний підхід, посилення роботи з молоддю, застосування суворих санкцій до кривдників, соціальна допомога жертвам та/чи потенційним жертвам сімейного насильства, підбір суб’єктів профілактики.
Взято за основу авторське бачення дефініції «профілактика насильства у молодих сім’ях» як комплекс заходів правового, соціального, педагогічного, психологічного, морально-духовного характеру, спрямованого на усунення детермінант насильницьких дій та формування готовності членів молодих сімей до побудови стосунків без насильства. Результатом профілактичної роботи має бути «готовність членів молодої сім’ї до побудови стосунків без насильства» і відповідно до авторського трактування цього поняття – це набуття людиною відповідного віку цінностей, знань та умінь дотримання етичних вимог сімейного життя, інтересів і прав своїх та партнера, що визначають усвідомленість, емоційну вираженість і відповідальність, розвиток та самовдосконалення в сім’ї.
Обґрунтовано, що профілактична робота з молодою сім’єю може бути ефективною за умови дії на всі основні особистісні сфери – ціннісну, когнітивну, емоційну, вольову, поведінкову. Установлено, що з метою запобігання виникненню проблем у молодій сім’ї слід звернути особливу увагу на зміст профілактики насильства. Окреслено актуальні напрями змісту профілактичної роботи, спрямованої на заробігання зародження, формування і прояву насильницьких дій у молодих сім’ях стосовно одне одного: формування сімейних цінностей; вдосконалення культури шлюбно-сімейних стосунків; розвиток морально-духовних якостей; формування відповідальності як механізму регулювання поведінки; формування правосвідомості й правової культури; розвиток комунікативної культури; формування навичок самореалізації; формування відповідального ставлення до батьківства.
Ключові слова: молоді сім’ї, насильство у сімейних стосунках, діагностика, профілактика насильства, соціально-педагогічні умови.
