У процесі аналізу української естрадної пісні в сучасній масовій художній культурі використано методи аналізу та синтезу, систематизації та верифікації, семіотичного, структурно-функціонального, системного, типологічного та культурологічного аналізу та ін.
Художня культура розглядається як одна «зі спеціалізованих сфер культури, у межах якої вирішуються завдання інтелектуально-чуттєвого відображення буття в художніх образах, а також різноманітних аспектів забезпечення цієї діяльності» (за П. Герчанівською), структуру якої становлять суперелітарна інонаціональна художня культура, масова художня культура, елітарна національна художня культура та народна художня культура.
Уточнено, що в межах апологетичного підходу масову культуру розглядають як закономірне явище науково-технічної еволюції, що сприяє згуртуванню людей будь-якої ідеології та національно-етнічної приналежності в стійку соціальну систему, популяризуючи провідні здобутки культурної спадщини минулого серед широких верств населення засобами традиційних і нових медіа.
Виявлено, що масова художня культура – це своєрідний феномен соціальної диференціації сучасної художньої культури, головна роль в якому належить інформації; її виробництво та функціонування відбувається завдяки діяльності окремої групи професійних діячів культури і мистецтва, а основною метою є задоволення первинних духовних потреб реципієнтів, які належать до різних соціальних груп. Продукти масової художньої культури виробляються в промисловому порядку і поширюються засобами масової інформації. Масова художня культура ґрунтується на процесах, характерних для мистецтва (створення, сприйняття, репрезентація, збереження та ін.), а також процесах, які забезпечують їх функціонування, і охоплює всі галузі художньої діяльності – вербальну, музичну, театральну, аудіовізуальну та ін.
Українська естрадна пісня наділена стійкою морфологією – від архаїчних і традиційних до інноваційних елементів з яскраво вираженими властивостями й характеристиками світової масової культури – і, у своїй цілісності, є культуровідтворюючим, культуротранслюючим та культурогенеруючим феноменом. Її формують універсальні культурні цінності та сенси нації, що трансформуються згідно з історичними чинниками та специфікою соціокультурного простору в процесі синтезу традицій вітчизняної музичної культури, елементів масової художньої культури та інноваційних міжкультурних трендів.
Запропоновано періодизацію розвитку української естрадної пісні в масовій художній культурі: період становлення музичного шоу-бізнесу в Україні
