Стрижак Л. С. Оптимізація інтенсивної терапії гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених з помірною та важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U101206

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

07-11-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 17.600.061

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Анотація

В дослідженні проаналізовано анамнестичні дані пацієнтів та визначено всі перинатальні події, що сприяють розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) як невід’ємного ризику розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). На підставі клінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження оцінено функцію нирок у немовлят та доведено ефективність профілактичного застосування метилксантинів. До проспективного рандомізованого контрольованого дослідження залучили 50 (100 %) новонароджених із гестаційним віком 37-42 тижні. Всі пацієнти перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії новонароджених Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні з приводу помірної або важкої ГІЕ та потребували проведення програми системної лікувальної гіпотермії. Враховуючи високий ризик розвитку ГПН у пацієнтів дослідження, з метою нефропротекції призначали метилксантини. Методом випадкового вибору пацієнтів рандомізували на 2 групи. Перша група – 25 немовлят, у яких застосовувався теофілін у дозі 3 мг/кг в/в крапельно з інтервалом 6 годин протягом перших 3 діб життя (рекомендація KDIGO 2012, але без оголошення режиму дозування препарату). Друга група – 25 репрезентативних пацієнтів, яким призначали кофеїну цитрат у дозі 10 мг/кг в/в крапельно з інтервалом 12 годин в першу добу життя, 5 мг/кг з інтервалом 12 годин на 2 та 3 добу. Введення першої дози метилксантинів в обох групах здійснювали не пізніше 6 години від народження. Комплексну оцінку неврологічного, соматичного статусів та визначення ступеню тяжкості ГПН відповідно до модифікованих неонатальних критеріїв шкали KDIGO (2012) проводили на 1, 3 та 5 добу від народження, використовували клінічні, біохімічні, ультразвукові методи дослідження, безперервний NIRS- та аЕЕГ-моніторинги. Загальний стан новонароджених оцінювали за критеріями шкали Апґар. На 1 хвилину життя отримано 4,00 (3,00; 6,00) бали, 68,75 % потребували реанімаційної допомоги. Наприкінці 5 хвилини – 6,00 (5,00; 7,00) балів, ≤ 5 балів мали 36,00 % пацієнтів, на 10-тій хвилині у 10,00 % новонароджених оцінка за Апґар склала ≤ 5 балів. Ступінь пошкодження ЦНС визначили за шкалою Thompson (1997), відповідно до якої помірну стадію ГІЕ діагностовано у 72,00 % пацієнтів, середня оцінка 13,00 (12,00; 13,50) балів, у 28,00 % – важку ГІЕ та 17,00 (16,00; 18,00) балів. Розподіл дітей за ступенем ГІЕ здійснено рівнозначно. Вперше застосовано у доношених новонароджених, що отримують тотальну лікувальну гіпотермію, введення кофеїну цитрату для профілактики та лікування гострого пошкодження нирок, яке розвивається на тлі гіпоксичних станів, супроводжуючих перинатальний період, що є новітнім в практиці неонатальної інтенсивної терапії. На підставі отриманих даних обґрунтовано та вдосконалено підхід до вибору способу діагностики та лікування доношених новонароджених з нирковими розладами різного ступеню тяжкості на тлі помірної або важкої ГІЕ. Обґрунтовано значущість застосування ранніх біохімічних та інструментальних маркерів діагностики гострого пошкодження нирок, що дозволяє запобігти незворотніх стадій ураження ниркової паренхіми. В дослідженні доведено, що використання даної стратегії інтенсивної терапії запобігає розвитку ІІІ стадії ГПН KDIGO (2012) та скорочує термін перебування хворих на ліжках інтенсивної терапії. Рекомендовано у доношених новонароджених із помірною та важкою стадією гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, які відповідають критеріям залучення до лікувальної гіпотермії, профілактичне введення метилксантинів в перші 6 постнатальних годин протягом всього періоду охолодження та до завершення фази зігрівання. Розроблено та впроваджено в практичну медицину схему терапії метилксантинами та режим їх дозування, що сприяє зниженню ризику розвитку гострого пошкодження нирок. Обґрунтовано ефективність та кращий профіль безпеки застосування кофеїну цитрату для нефропротекції порівняно із теофіліном, враховуючи несприятливі наслідки. Запропоновано метод ранньої діагностики гіпоперфузії та оптимізації гемодинамічних порушень для запобігання розвитку дисфункції нирок за допомогою NIRS-моніторингу. Доведено важливість впливу першочергово на зміни показників саме церебральної, а не ренальної оксигенації в управлінні гемодинамікою. На підставі отриманих даних оптимізовано підходи щодо вибору методу підтримки та відновлення функції нирок у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією для покращення результатів неонатальної інтенсивної терапії.

Публікації

1. Стрижак, Л., Анікін, І., & Самара , Ю. (2021). СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ДІАГНОСТИКУ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ГІПОКСИЧНОІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 11(1(39), 48–57.

2. Стрижак Л.С., Анікін І.О., Спахі О.В. Ризик розвитку гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених при використанні метилксантинів. Патологія. 2021. Т. 18, № 2 (52). С. 152 – 158.

3. Стрижак Л.С., Анікін І.О. Застосування спектроскопії ближнього інфрачервоного випромінювання в гострій фазі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в новонароджених. Запорізький медичний журнал. 2022. Т. 24, № 5 (134). С. 565 – 573.

4. Стрижак, Л., & Анікін, І. (2023). СИРОВАТКОВИЙ ЦИСТАТИН С ЯК МАРКЕР ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ, ПІДДАНИХ ТЕРАПЕВТИЧНОМУ ОХОЛОДЖЕННЮ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 12(4(46), 49–58.

5. Стрижак Л.С., Анікін І.О. Проблема гострого пошкодження нирок у новонароджених. 2019. Тези доповідей і лекцій. Науково-практична конференція з міжнародною участю «Компас анестезіолога». С. 48-50.

6. Стрижак Л.С., Анікін І.О. Інтенсивна терапія гострого пошкодження нирок у новонароджених. 2020. Тези за матеріалами XIV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної медицини». С. 225-226.

7. Стрижак Л.С. Менеджмент гіпоальбумінемії в інтенсивній терапії новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією та гострим пошкодженням нирок. 2021. Матеріали VI науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю «Проблеми сьогодення в педіатрії». С. 31-32.

8. Стрижак Л.С. Ренопротекція метилксантинами у практиці неонатальної інтенсивної терапії. 2021. BIMCO Journal. Збірник матеріалів Буковинського міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих учених, BIMCO 2021. С.148.

9. Стрижак Л.С., Анікін І.О. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок. Pain, anaesthesia & intensive care. № 3 (96) 2021. С. 104-105.

10. Стрижак Л.С. Вплив метилксантинів на ренальну дисфункцію у новонароджених в критичних станах. 2022. Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Досягнення сучасної медичної та фармацевтичної науки – 2022». С. 49-50.

11. Стрижак Л.С. Цистатин С як ранній предиктор гострого пошкодження нирок у новонароджених після асфіксії. 2023. BIMCO Journal. Збірник матеріалів Буковинського міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих учених, BIMCO 2022-2023. С.154.

Файли

Схожі дисертації