Прокоса М. І. Обгрунтування ефективності метаболічної терапії при сумісному застосуванні з комбінованими антигіпертензивними засобами у хворих на артеріальну гіпертензію

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U101249

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

15-11-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.600.075 (ID2374)

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Анотація

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) І-ІІ стадії, 1-2 ступенів при застосуванні комбінованих антигіпертензивних засобів в поєднанні з метаболічною терапією - кверцетином. Мета дослідження полягала в підвищенні ефективності лікування пацієнтів на АГ І-ІІ стадії на основі вивчення динаміки показників добового моніторування АТ і ЕКГ, ЕхоКГ, ліпідного спектру крові, маркерів системного запалення та ендотеліальної дисфункції на тлі застосування кверцетину упродовж 12 тижнів з комбінованою антигіпертензивною терапією (раміприл з амлодипіном). Завданнями дослідження було вивчення особливостей динаміки в осіб з АГ добового профілю АТ за показниками ДМАТ, аналіз динаміки показників ЕхоКГ та Холтер-ЕКГ, ліпідного спектру крові, системного запалення та ендотеліальної дисфункції залежно від додаткового застосування кверцетину, встановлення кореляційних зв’язків між цими показниками, визначення предикторів недосягнення цільових значень АТ та ролі кверцетину в предикторному впливі. Об’єкт дослідження – АГ І-ІІ стадії, 1-2 ступенів. Предмет дослідження: особливості перебігу АГ І-ІІ стадії, 1-2 ступенів, динаміка показників ДМАТ, ЕхоКГ, Холтер-ЕКГ, ліпідного спектру крові, показників неспецифічного системного запалення: СРП, ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-α; молекул адгезії судинного ендотелію (s-VCAM) та молекул міжклітинної адгезії I типу (s-ICAM-1); ЕТ-1. Відповідно до поставлених завдань обстежено 120 хворих (66 жінок та 54 чоловіків) на АГ І-ІІ стадії, 1-2 ступенів, які після роз’яснення основних етапів діагностики, лікування та підписання інформованої згоди взяли участь в науковому дослідженні. Під час клінічного дослідження, залежно від методики лікування хворі були розподілені на 2 групи: І група (основна) – 58 хворих, які крім базисної терапії, отримували кверцетин (Корвітин®),середній вік 57,87 ± 13,6 років; ІІ група (порівняння) – 62 хворих, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію, середній вік 59,09 ± 12,47 років. Вперше продемонстровано, що 12-тижневе застосування кверцетину в комплексі комбінованої антигіпертензивної терапії сприяє кращому контролю всіх показників регуляції АТ у достовірно більшої частки хворих на АГ за рахунок достовірно інтенсивнішого та швидшого зниження середніх значень САТдоб., ДАТдоб., ПАТдоб. і досягнення їх цільових рівнів, більш істотного зменшення ІЧ САТ та ІЧ ДАТ, варіабельності САТ і ДАТ, ШРП САТ і ДАТ та нормалізації патологічних типів добого профілю АТ. Вперше доведено, що додаткове застосування кверцетину в схемі лікування АГ супроводжується більш вираженим покращенням структурно-функціонального стану міокарда, свідченням чого є достовірно інтенсивніше зменшення середніх значень ІММЛШ, ТМШП і, як наслідок, - зменшення частоти епізодів шлуночкової, надшлуночкової екстрасистолії та пароксизмів ФП. Доповнено дані щодо гіполіпідемізуючої здатності кверцетину, застосування якого у хворих на АГ з дисліпідемією призводить до достовірно швидшого та значно інтенсивнішого зниження середніх рівнів проатерогенних фракцій ліпідів (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ), а також часток осіб з перевищенням цільових або референтних рівнів цих показників. Вперше доведено, що приймання пацієнтами з АГ впродовж 12 тижнів додатково до базової комбінованої антигіпертензивної терапії кверцетину, супроводжується достовірно більш істотним зниженням середніх рівнів основних показників системного запалення, молекул адгезії та ендотеліальної дисфункції та суттєвішим зменшенням часток осіб з перевищенням їх референтних значень, порівняно з пацієнтами групи базового лікування. Вперше встановлено предиктори недосягнення цільових значень сер.САТ, побудовано мультиваріантну регресійну модель, що дозволяє прогнозувати ризики недосягнення цільових показників АТ при перевищенні референтних значень окремих показників ДМАТ, маркерів запалення, ендотеліальної дисфункції та ліпідного спектру крові.

Публікації

Заремба ЄХ, Заремба ОВ, Рак НО, Прокоса МІ, Чех СР. Вплив кверцетину на ліпідний спектр крові, гострофазові реакції та рівень сечової кислоти у хворих на АГ поєднаною з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Фітотерапія. Науково-практичний часопис. 2018. http://www.phytotherapy.vernadskyjournals.in.ua/journal/2018/3/3,2018.pdf.

Заремба ЄХ, Заремба-Федчишин ОВ, Прокоса МІ. Вплив метаболічної терапії на динаміку добового моніторингу АТ у хворих на АГ. Журнал Сімейна медицина. 2020;4(90);63-66.

Заремба ЄХ, Заремба-Федчишин ОВ, Прокоса М.І. Оцінка ефективності метаболічної терапії в розвитку адгезивної дисфункції ендотелію у хворих на АГ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2021;2;(2), 77–82. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.11822

Prokosa MI. Indicators of endothelial dysfunction, markers of inflammation and lipid metabolism in patients with hyperrtension with the administration of quercetin. Wiadomoti Lekarskie. 2022;75(7);1653-1657 DOI: 10.36740/WLek2022071

Прокоса МІ, Соломенчук ТМ, Яджин ОВ. Перспективи застосування кверцетину в лікуванні хворих на АГ. Практикуючий лікар. 2022;. Т. 11, № 2-3. С. 63-67. https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/717/593

Прокоса МІ. Роль ендотеліопротекції при лікуванні хворих на АГ: ефективність кверцетину. Буковинський медичний вісник. 2022. Т. 26, No 3 (103) DOI: 10.24061/2413- 0737.XXVІ.3.103.2022.10

Прокоса МІ, Соломенчук ТМ, Климкович ОЮ. Зниження ризику недосягнення контролю АТ в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця: роль кверцетину. Патологія. Том 20, No 1(57), січень – квітень 2023 DOI: 10.14739/2310-1237.2023.1.268435

Заремба ЄХ, Заремба-Федчишин ОВ, Прокоса МІ. Прогнозування лікування хворих на АГ на основі показників добового моніторингу АТ. Інформаційний лист. Київ. 2020;177.

Файли

Схожі дисертації