Товарницька А. О. Вигодовування грудним молоком та ризик виникнення патологічних станів у передчасно народжених дітей

Дисертація присвячена вивченню впливу мікроРНК грудного молока на стан здоров’я і розвиток ускладнень при виходжуванні передчасно народжених дітей. Метою нашого дослідження було встановити значущість клініко-біологічних факторів ескпозома, miR-148а та miR-155 грудного молока матері, факторів транскрипції T-bet та FOXP3 дитини в прогнозуванні індивідуальної ймовірності розвитку патологічних станів у недоношених новонароджених. Для досягнення поставленої мети було виконано ретроспективний аналіз 300 історій хвороби та проведено проспективне клінічне дослідження 62 пацієнтів (32 дитини на грудному вигодовуванні та 30 дітей на штучному вигодовуванні), що народились до 37 тижнів гестації та потребували стаціонарного лікування в неонатальних відділеннях. Критеріями включення були: виключно грудне або виключно штучне вигодовування, перебування на стаціонарному лікуванні в неонатальному відділенні, вік на момент обстеження до 28 дня. Критерії виключення були: клінічно важкий та нестабільний стан новонароджених; змішане харчування або зміна харчування в анамнезі; вік немовляти старше 28 дня; наявність запальних захворювань матері, що потребували медикаментозного втручання; наявність ознак запалення слизової оболонки ротової порожнини, носо- і ротоглотки немовлят. Верифікація діагнозу проводилась згідно з міжнародними рекомендаціями та чинними постановами МОЗ України. Було визначено рівень експресії факторів транскрипції запалення FOXP3, T-bet в клітинах зішкребу букальної слизової оболонки всіх обстежених немовлят, концентрацію miR-155 та miR-148a материнського грудного молока новонароджених на грудному вигодовуванні. Визначення рівня експресії факторів транскрипції та концентрації мікроРНК проводилось методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Розрахунок рівню експресії факторів транскрипції та мікроРНК здійснювався відносно рівня експресії цих показників у групі контролю (12 доношених новонароджених у відносно задовільному стані), де їх значення приймалось за усереднену умовну одиницю – 1,0 ум. од. Рівень експресії мікроРНК в сумішах не визначали в зв’язку з потенційним дефіцитом цих молекул. Результати даної наукової роботи підтверджують позитивний протекторний вплив материнського грудного молока на адаптацію новонародженої дитини, мінливість та відповідність його складу нагальним індивідуальним потребам немовляти, наявність продовженого зв’язку матері з новонародженою дитиною. Вивчення варіацій експресії мікроРНК грудного молока відкриває нові перспективи природної модуляції запалення в новонароджених на грудному вигодовуванні