За результатами ретроспективного дослідження встановлено високу частоту пізньої діагностики ХГ (59,46% пацієнтів), що призвело до багатьох доопераційних ускладнень та тяжкого стану хворих. Виявлено високу частоту післяопераційних ускладнень (22,67%) та реоперацій (16,0%). Вивчення віддалених функціональних результатів лікування показало, що в більшості хворих з АРМ та ХГ спостерігалася АІ різного ступеня тяжкості (48,0% хворих) і закрепи різного генезу (32,0%).
Розроблений діагностичний алгоритм дозволив виявити вид, тяжкість і причини виникнення AI. Справжню АІ виявили у 68,75% дітей, псевдоінконтиненцію – у 31,25% хворих. У 18,75% пацієнтів була інконтиненція ІІІ ступеня. Встановлено, що найбільш частими причинами виникнення АІ серед дітей з ХГ були відсутність відчуття розтягнення неоректум (у 35,29% хворих) та гіпермобільність товстої кишки (17,65% хворих), серед пацієнтів з АРМ найбільш частою причиною була недостатність анальних сфінктерів (42,86% пацієнтів). Більш тяжкий перебіг був у хворих з псевдоінконтиненцією, яка частіше спостерігалася у дітей, оперованих з приводу ХГ (73,33%).
Розроблено алгоритм лікування дітей з АІ залежно від її виду і тяжкості, що дозволило обрати найбільш патогенетично обгрунтовану тактику лікування у кожного конкретного хворого. Встановлено високу ефективність впровадженої для консервативного лікування післяопераційної інконтиненції програми управління кишечником. Про це свідчить достовірне зниження середнього індекса інконтиненції за Клівлендською шкалою у дітей, які лікувалися згідно цієї програми, з 10,96±2,05 до 4,13±0,56 (p<0,01) через 3 місяці і до 2,32±0,52 через 6 місяців лікування (p<0,01).
При АІ, зумовленій післяопераційною недостатністю внутрішнього анального сфінктера, добрі функціональні результати отримані від запропонованого способу мініінвазивної хірургічної корекції шляхом інтраанальної підслизової імплантації об’ємоутворюючого гелю. Спосіб цілком безпечний для дітей. Ефективність його підтверджена достовірним підвищенням базального анального тиску після його застосування з 8, 22±2,12 до 18,6±4,2 мм рт.ст. (р˂0,05) та зниженням індексу інконтиненції за Клівлендською шкалою з 11,8±2,6 до 4,05±0,92 балів (р˂0,02).
Встановлена доцільність і доведена ефективність застосування метаболічного і енерготропного L-карнітинвмісного препарату в післяопераційному періоді у дітей з ХГ та АРМ. Уперше запропоновано і впроваджено спосіб мініінвазивної хірургічної корекціїАІ, зумовленої післяопераційною недостатністю внутрішнього анального сфінктера шляхом інтраанальної підслизової імплантації об’ємоутворюючого гелю. Уперше розроблено алгоритми діагностики та лікування післяопераційної анальної інконтиненції, які дозволили визначити важкість, вид і конкретну причину інконтиненції і обрати найбільш патогенетично обгрунтовану тактику лікування у кожного конкретного хворого. Ключові слова: хвороба Гіршпрунга, аноректальні мальформації, ускладнення, анальна інконтиненція, діагностика, лікування, колоректальна патологія, результати, якість життя, діти. Галузь-медицина.
