У дисертаційній роботі запропоновано оптимізацію медикаментозної терапії негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19, за наявності супутньої артеріальної гіпертензії за рахунок долучення до базового лікування статинів. Також встановлено дискримінаційні та предиктивні властивості окремих лабораторних показників щодо тякжості перебігу та госпітальної летальності, вивчено фактори ризику тяжкого/критичного перебігу та летального наслідку в госпіталізованих пацієнтів з негоспітальною пневмонією, асоційованою з COVID-19, та розроблено нову шкалу прогнозування тякжості перебігу та госпітальної летальності у таких пацієнтів. Було обстежено 135 пацієнтів, з яких у 106 була наявна артеріальна гіпертензія. Статинтерапію призначено 29 пацієнтам, які хворіли на артеріальну гіпертензію. Статинотерапія при негоспітальній пневмонії, асоційованої з COVID-19, та супутній артеріальній гіпертензії асоціюється з меншим ступенем порушення функції легень у пацієнтів віком ≥65 років та з надмірною масою тіла/ожирінням. На фоні прийому статинів SрO2 рідше знижувалася до рівня <93 % за час стаціонарного лікування серед пацієнтів віком ≥65 років (р=0,03) та з індексом маси тіла ≥25,0 кг/м2 (р=0,02). Також рівень розчинних рецепторів IL-2 у пацієнтів, які отримували статини був на 27,7 % нижчим, ніж у пацієнтів, які не вживали ці препарати. Рівень феритину сироватки крові, а також феритин-гемоглобінове співвідношення на момент госпіталізації є надійними предикторами госпітальної летальності у пацієнтів із негоспітальною пневмонією, асоційованої з COVID-19, та супутньою артеріальною гіпертензією. У випадках, коли рівень феритину на момент госпіталізації перевищує 438,0 нг/мл, а феритин-гемоглобінового співвідношення становить понад 37,64, госпітальна летальність зростає у 12 разів. Однак феритин та феритин-гемоглобінове співвідношення виявилися слабкими предикторами тяжкого/критичного перебігу. Це дослідження не дало підстав для використання IL-6 як предиктора тяжкого/критичного перебігу, проте цей біомаркер може використовуватися у якості предиктора госпітальної летальності. До факторів ризику тяжкого/критичного перебігу негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19, при коморбідній артеріальній гіпертензії належать індекс маси тіла >25,6 кг/м2, >1 бала за шкалою CURB65, >23 балів за опитувальником CAP-Sym, наявність цукрового діабету в анамнезі, кількість лейкоцитів >7,1×109/л, сегментоядерні нейтрофіли >64%, рівні глюкози крові натщесерце >6,2 ммоль/л, аспартатамінотрансферази >19,1 Од/л, аланінамінотрансферази >24,5 Од/л, активований частковий тромбопластиновий час >24,2 с, рівні феритину >402,0 нг/мл, розчинних рецепторів IL-2 >7,5 нг/мл, IL-6 >62,5 пг/мл. За даними логістичної регресії індекс маси тіла та рівень глюкози натщесерце виявилися незалежними факторами ризику тяжкого/критичного перебігу негоспітальної пневмонії, асоційованої з COVID-19 при коморбідній артеріальній гіпертензії. Збільшення індексу маси тіла на кожен 1 кг/м2 призводить до зростання ймовірності тяжкого/критичного перебігу на 10,9 %, а збільшення рівня глюкози на кожен 1 ммоль/л супроводжується зростанням ймовірності тяжкого/критичного перебігу на 22,9 %. До факторів ризику летального наслідку на стаціонарному етапі лікування належать вік >71 року, індекс маси тіла >30,1 кг/м2, наявність цукрового діабету в анамнезі, задишка на момент госпіталізації, >1 балу за шкалою CURB-65, >25 балів за опитувальником CAP-Sym, >81 балу за шкалою PSI (індекс тяжкості пневмонії), а також лабораторні параметри такі як швидкість осідання еритроцитів >44 мм/год, глюкоза крові натщесерце >7,8 ммоль/л, креатинін >105,7 мкмоль/л, сечовина >7,4 ммоль/л, активований частковий тромбопластиновий час >28,5 с, протромбіновий індекс <93,8 %, феритин >438 нг/мл, IL-6 >91,0 пг/мл. Індекс маси тіла виявився незалежним фактором ризику госпітальної летальності внаслідок COVID-19 у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Збільшення індексу маси тіла на кожен 1 кг/м2 асоціюється зі зростанням ймовірності летального наслідку на 24,1 %. Проаналізувавши основні фактори ризику тяжкого/критичного перебігу та госпітальної летальності, розроблено шкалу BIFOCALED. Встановлено, що оптимальними пороговими значеннями для прогнозування тяжкого/критичного перебігу є 2 бали, а щодо госпітальної летальності – 5 балів. За наявності >2 балів за шкалою BIFOCALED ймовірність тяжкого/критичного перебігу становила 71,8 %, у той же час, за наявності ≤2 балів – 22,0 % (ВШ=9,01 [3,97–20,44], р<0,001). У пацієнтів, які набрали >5 балів за шкалою BIFOCALED, госпітальна летальність становила 52,9 %, а в пацієнтів, які набрали ≤5 балів за цією шкалою, – 4,2 % (ВШ=25,43 [6,88–93,99], р<0,001).
Ключові слова: пневмонія, коронавірусна хвороба, COVID-19, артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, артеріальний тиск, статини, запалення, IL-6, феритин, розчинні рецептори IL-2, предиктори, віддалені наслідки, біомаркери, коморбідність. Галузь – медицина.
