У дисертації запропоновано наукове розв’язання проблеми вивчення художніх творів із міфологічними структурами експліцитного типу на уроках української літератури в 9–11 класах, що полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці запропонованої методичної системи (навчальної технології).
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними вимогами літературної освіти, зорієнтованої на формування компетентного читача, та необхідністю вироблення спеціальних підходів до вивчення художніх творів, у яких розкрито особливості міфомислення як елементу української національної культури. У цьому контексті особливої ваги набуває потреба навчання учнів аналізувати твори української літератури із міфологічними структурами експліцитного типу, запропонованими в навчальних програмах для 9–11 класів.
У процесі наукового обґрунтування розкрито внесок українських учених-методистів (Г. Бійчук, Ю. Бондаренка, А. Гурдуза, Н. Логвіненко, Л. Неживої, Л. Удовиченко, В. Уліщенко та ін.) у розв’язанні проблеми шкільного вивчення літературних творів із міфологічними структурами експліцитного типу, виявлено аспекти, які потребують додаткових наукових розвідок.
У дослідженні сформовано методологічні засади й описано практичний досвід вирішення проблеми шкільного вивчення літературних творів із міфологічними структурами експліцитного типу.
У дисертації концептуалізовано базові поняття дослідження та визначено основні ознаки міфологічних структур в літературному тексті. Аналіз особливостей їхнього функціонування у творах шкільної програми для 9–11 класів дозволив об’єднати навчальний матеріал у чотири групи творів: із біблійним, слов’янським, античним та синкретичним міфологічними складниками.
На основі опрацьованих психолого-педагогічних праць (А. Градовського, Л. Жабицької, Г. Костюка, М. Папучі, М. Савчина, А. Усатого, В. Халіна, О. Щотки) визначено психологічні чинники сприйняття творів із міфологічною образністю учнями 9–11 класів.
Теоретичні напрацювання в галузі методики навчання української літератури та практичний досвід вивчення означеної категорії творів стали основою розробки експериментальної методичної системи, що становить логічно структуровану єдність взаємопов’язаних складників: спеціально дібраних текстів, теоретичних понять, спеціально розроблених принципів навчання (міфолого-концептуальний, міфолого-генетичний та міфолого-функціональний), шляхів аналізу (концептуально-міфологічний, словесно-міфологічний, сюжетно-міфологічний, образно-міфологічний та комбінований), типів і видів уроків, об’єднаних спільною дидактичною метою – сформувати у здобувачів освіти знання про експліцитний міфологізм у літературі та навчити здійснювати аналіз літературних творів з названими художніми властивостями. У роботі окреслено провідну мету методичної системи, процесуальні лінії її реалізації, описано навчальні ситуації, адаптовано методи, прийоми та види навчальної діяльності на уроках української літератури.
Експериментальна робота здійснювалася за такими етапами: констатувальним, формувальним та узагальнювальним.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичну модель вивчення літературних творів із міфологічними структурами експліцитного типу на уроках української літератури в 9–11 класах, зокрема: з’ясовано поняття «міфологічні структури експліцитного типу», уточнено його змістове наповнення, визначено функціональну роль у художньому тексті; окреслено художню роль міфологічних структур експліцитного типу в літературних творах, уведених до шкільної програми; вироблено систему знань та вмінь, які необхідно формувати в школярів; визначено критерії та рівні сформованості вмінь учнів аналізувати літературні твори з урахування його міфологічної образності (високий, достатній, середній та початковий); уперше запропоновано міфолого-концептуальний, міфолого-генетичний та міфолого-функціональний принципи вивчення літератури; уперше розроблено концептуально-міфологічний шлях аналізу літературного твору та запропоновано чотири його варіанти: словесно-міфологічний, сюжетно-міфологічний, образно-міфологічний та комбінований як єдність жанрово-міфологічного та міфологічно-стильового; розширено систему підвидів уроків проблемно-тематичного аналізу з урахуванням концептуально-міфологічного опрацювання художнього тексту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці концептуально-міфологічного, словесно-міфологічного, сюжетно-міфологічного, образно-міфологічного та комбінованого видів аналізу, підпорядкованих їм навчальних ситуацій, методів, прийомів, націлених на вдосконалення рівня практичної та теоретичної підготовки учнів 9–11 класів до роботи з міфологічною образністю художніх творів.
