У дисертаційній роботі встановлено, що лише п’ять з досліджуваних показників, а саме – рівень нікотинової залежності (ІК), рівень тривоги за шкалою HADS, ІМТ, наявність супутніх захворювань та сімейний стан є незалежними предикторами відмови від куріння. Було визначено, що шанси відмовитись від куріння на 79 % (95% СI від 1,25 до 2,56) вищі у кардіореабілітаційних хворих з високими показниками ІМТ та в 3 рази (95% CІ від 1,01 до 8,40) - у пацієнтів, що перебувають у сімейному статусі. Висока коморбідність, вищі рівні ІК і тривоги достовірно асоціювалися зі зменшенням ймовірності відмовитись від тютюнопаління.
Було доведено існування множинного сильного кореляційного зв’язку рівнів ХС ЛПНГ, С-реактивного протеїну (СРП) і тютюнової залежності за ТФ (R=0,88, при р=0,024 (за Фішером)), що дозволило встановити значний високий прогнозований ризик виявлення ДЛП проатерогенної спрямованості (↑ ЛПНГ) та високої активності процесів системного запалення (↑ СРП) у пацієнтів з високим рівнем нікотинової залежності.
Встановлено, що персистуюче куріння під час проходження програми КР достовірно підвищує ризик недосягнення цільового значення ЗХС < 4,5 ммоль/л – на 55 % (OR=1,55, СІ=1,15-2,26), тригліцеридів (ТГ) < 1,7 ммоль/л – на 23 % (OR=1,23, СІ=1,05-1,43), ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л – в 3,2 разів (OR=3,24, СІ=1,14-9,54), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л і ХС не-ЛПВГ < 2,6 ммоль/л – в 2,5 разів (OR=2,48, СІ=1,24-4,99) (OR=2,51, СІ=1,18-4,74). В той же час у підгрупі успішної повної відмови від куріння (IА) ми спостерігали значно нижчі ризики недосягнення цільових рівнів перелічених показників наприкінці програми КР.
Встановлено, що відмова від куріння суттєво покращує добовий профіль АТ в динаміці санаторного лікування. У пацієнтів підгрупи IА виявлено найбільш виразну позитивну динаміку таких показників, як СД ЧСС, Вар АТ та рівні ранкового підйому АТ. Варто зазначити, що у персистуючих курців (IБ) не відмічалось достовірного зниження та досягнення цільових значень аналогічних показників ДМАТ на фоні відповідних фізичних тренувань.
Проведене нами дослідження засвідчило, що ризики недосягнення цільових рівнів прогностично важливих показників регуляції АТ значно підвищені у пацієнтів, що продовжували курити (IБ) впродовж програми КР. Встановлено, що персистуюче куріння достовірно підвищує ризики недостатнього нічного зниження CАТ та ДАТ (<10%, non-dippers) - в 2,6 рази (OR = 2,57, СІ = 1,28-5,16) та 2,1 рази (OR = 2,07, СІ = 1,09-3,92), ризики реєстрації швидкості ранкового підйому (ШРП) САТ > 55 мм рт. ст. та ДАТ > 35 мм рт. ст. - майже в 5 раз (OR = 4,87, СІ = 2,14-11,05) та в 3,4 рази (OR = 3,39, СІ = 1,74-6,60), що достовірно перевищує такі ризики, поріняно з підгрупою IА та групою II.
Встановлено, що відмова від куріння в комплексі з регулярними ФН під час проходження програми КР істотно пришвидшує процеси нормалізації показників внутрішньосерцевої гемодинаміки. Зокрема, аналіз динаміки основних показників функціональної здатності міокарда засвідчив достовірне зниження індексу Теі (ІндТе) на 14,1 %, індексу сферичності (ІндС) – на - 4,6 %, індексу асинергії (ІндА) – на - 5,5 % та достовірне підвищення частки нормального міокарда - на 8,1 %. У підгрупі IБ інтенсивність динаміки даних показників була найнижчою та без достовірної значущості. При цьому доведено високий ризик недосягнення цільових рівнів ІндТе під впливом персистуючого куріння та окремих факторів.
Доведено, що персистуюче куріння підвищує у 8 разів ризик низької дистанційної здатності (1,5 км і менше) (OR=8,16, СІ=1,27-12,48). В той же час, успішна відмова від куріння (IА) достовірно підвищує на 55 % (OR=1,55, СІ=1,02-2,52) шанси досягти високої дистанційної здатності (3 км і більше).
Методом багатофакторного регресійного аналізу було доведено зворотний сильний вплив показників ТФ та ІндТе на значення 6-хвилинного тесту ходьби, в залежності від відмови від куріння: R=0,92, при р<0,001 (за Фішером).
