Остапенко І. О. Патогенетичні механізми депресії при хронічному судомному синдромі

Дисертаційна робота присвячена дослідженню патогенетичних механізмів депресивного синдрому в умовах хронічного судомного синдрому та розробці на цій підставі способу патогенетично обґрунтованої корекції депресивних елементів поведінки. У роботі розв’язуються наступні завдання: дослідити зміни позно-тонічної, плавальної, емоційної поведінки, а також мнестичних функцій у тварин в на стадіях розвиненого фармакологічного кіндлінга, завершеного кіндлінга та посткіндлінгу; визначити вплив модуляції холінергічної, дофамінергічної та ГАМКергічної систем стріатуму на вираженість дослідувваних різновидів поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити вплив модуляції холінергічної та опіатергічної нейромедіаторних систем та системи збуджуючих амінокислот у щурів при кіндлінг-індукованій хронічній судомній активності; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з вальпроєвої кислотою, дифенігдідантоїном та фенобарбіталом в аспекті відновлення виявлених порушень поведінки у щурів в динаміці хронічного судомного синдрому; визначити ефективність роздільного та сумісного введення вортіоксетину з протисудомними препаратами у хворих з посттравматичною епілепсією; обгрунтувати за наявними експериментально-клінічними даними доцільність сумісного застосування протисудомних препаратів та антидепресантів за умов комплексної патогенетичної терапії депресивних порушень поведінки. Дисертаційне дослідження виконано протягом 2016-2020 р.р. на кафедрі загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського національного медичного університету. Дослідження виконано у декілька етапів. Завданням першого етапу було з'ясовання особливостей та визначення залежності від стадії формування кіндлінг-спричиненої хронічної судомної активності різних форм несудомної поведінки експериментальних тварин. Завданням другого етапу власних досліджень було визначення ефективності корекції обраних для дослідження несудомних форм поведінки у щурів на різних етапах формування кіндлінг-спричиненої хронічної судомної активності. Для цього були застосовані готові, зареєстровані в Україні препарати вортіоксетин, вальпроєва кислота, дифенілгидантоїн та фенобарбітал. Завданням третього етапу власних досліджень була клінічна оцінка ефективності схеми патогенетично обґрунтованої фармакологічної корекції несудомних різновидів поведінки у хворих з посттравматичною епілепсією. Для відтворення хронічного судомного синдрому використовували модель хімічного кіндлінгу. Застосували різні термінові інтервали формування хронічної судомної активності: 18-у добу відтворення кіндлінгу, яку вважали стадією розвиненого хронічного судомного синдрому, 24-у добу відтворення кіндлінгу, яка є стадією сформованого хронічного судомного синдрому, та стадію посткіндлінгу (після 14-денного інтервалу після закінчення формування кіндлінга, 38 доба досліду), яку вважали стадією підвищеної судомної готовності. Поведінку тварин досліджували у вільні від судомних проявів періоди часу – протягом інтеріктальних періодів. Доповнено уявлення про патофізіологічні механізми формування несудомних форм поведінки депресивного характеру в динаміці кіндлінг-індукованої хронічної судомної активності та розроблено теоретичні підстави для сумісного застосування антидепресивних та протисудомних препаратів з метою відновлення несудомних різновидів поведінки депресивної спрямованності при хронічній епілептизації мозку. Обрана комплексна схема фармакокорекції є ефективною, має патогенетичне підґрунтя та цілком виражений саногенетичний вплив, що в разі подальшого ретельного дослідження матиме перспективу клінічного впровадження у значного контингенту хворих на епілепсію з коморбідними депресивними проявами. Таким чином, у дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової проблеми: дослідження патогенетичних механізмів депресивного синдрому в умовах хронічного судомного синдрому та розробка на цій підставі способу патогенетично обґрунтованої корекції депресивних елементів поведінки.