Актуальність. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є основною
причиною смерті в усьому світі: ні з якої іншої причини щорічно не вмирає
стільки людей, скільки від ССЗ. За оцінками, в 2015 році від ССЗ померло
17,7 мільйона чоловік, що склало 31% всіх випадків смерті в світі. Більше
75% випадків смерті від ССЗ відбуваються в країнах з низьким і середнім
рівнем доходу [116].
Атеросклероз черевної частини аорти та її парних гілок відносяться до
частої та складної в діагностичному та лікувальному плані патології.
Ураження лише одного судинного басейну зустрічається дуже рідко, - для
цього патологічного процесу характерна мультифокальна форма ураження з
залученням двох або і більше судинних басейнів. Атеросклеротичний процес
в стінках аорти настає раніше та частіше ніж в інших артеріальних судинах.
Однак клінічно атеросклероз аорти вперше проявляється зазвичай в п’ятомушостому десятиріччі життя, причому навіть складні його форми тривало
протікають безсимптомно. Атеросклеротичні захворювання парних гілок
черевної частини аорти (ниркові та поперекові артерії) можуть поєднуватися
з аневризмою черевної аорти чи стенотично-оклюзійними ураженнями самої
аорти. В структурі серцево-судинних захворювань вони займають одне з
перших місць. Своєчасна діагностика та вибір методу лікування цих
3
захворювань залишається актуальною проблемою, так як летальність при
ускладненнях коливається від 60% до 80% [63].
Останніми роками доказано, що особливості анатомічної та
гістологічної будови черевної аорти сприяють характерному перебігу
захворювання цього органу. В зв’язку з цим вкрай актуальним є вивчення
особливостей будови стінки черевної аорти, змін її морфології в період
формування та прогресування атеросклеротичного процесу. Детальне
вивчення цього процесу має велике наукове та практичне значення, так як від
цього залежить вибір методу лікування, можливість призначення
консервативної терапії, що впливає на запальний процес в стінці судини, чи
виконання хірургічного втручання на ураженому сегменті методом
стентування або шунтування [32].
Атеросклероз ниркових артерій по клінічній симптоматиці
поліморфний. Останнім часом стенози ниркових артерій являються
причиною резистентної гіпертензії. Скринінговим методом діагностики
стенозу ниркових артерій являється ультразвукове дослідження. До того,
тисячі пацієнтів страждають нирковою недостатністю, що здебільшого
виникає у хворих на цукровий діабет, проте в багатьох випадках вона
пов’язана з атеросклеротичним ураженням ниркових артерій та розвитком
ішемічної нефропатії. Існує багато суперечок стосовно оцінки і лікування
стенотично-оклюзійних станів ниркових артерій і їх зв’язком з гіпертензією
та нирковою недостатністю. Сьогодні основна частка реконструктивних
операцій з приводу даної проблеми припадає інтервенційним технологіям
[44].
Цікавість в ниркових артеріях при аневризмах черевної аорти чи
оклюзивно-стенотичному ураженні аорти та її біфуркації виникає завжди,
адже частка ниркових ускладнень при скомпрометованій нирці має місце і
нині. В зв’язку з цим актуальним являється розробка комплексної програми
діагностики, оцінки ступеня порушення кровообігу та ризику розвитку
4
можливих ускладнень. Не менше актуальною є розробка підходу етапності та
послідовності операційного лікування з залученням ендоваскулярних
технологій.
Розвиток методів діагностики, хірургічного та анестезіологічного
забезпечення приводять до зниження операційних ускладнень та летальності.
Однак розвиток неврологічних ускладнень залишається серйозною
проблемою, вирішення якої і до сьогодні не знайдено. Інфаркти спинного
мозку – доволі рідкісні, проте водночас дуже серйозні за своїми наслідками
стани, що значно впливають на якість життя [31]. Даних літератури на цю
тему обмаль, і навіть станом на сьогодні точна поширеність спінальних
інсультів достеменно невідома. Ішемія спинного мозку при реконструкціях
на черевній аорті є надзвичайно рідкісним і непередбачуваним
ускладненням. Існує безліч повідомлень про випадки ішемії спинного мозку
після планової операції протезування з приводу аневризми черевного відділу
аорти чи оклюзійних уражень аорто-клубового сегменту, що приводять до
параплегії, неспроможності сфінктера і дисоційованої втрати чутливості. За
даними світової літератури ішемія спинного мозку при ендоваскулярному
операційному лікуванні складає 0,21% [7], при відкритих реконструкціях
ускладнення складають 0,5-1% [61]. Механізм розвитку даного ускладнення
є багатофакторним і дотепер потребує більшої уваги у периопераційному
управлінні.