Ніколенко Ю. В. Особливості розвитку фітопланктону Запорізького водосховища в умовах антропогенного навантаження

На сьогоднішньому етапі існування Запорізьке водосховище зазнає посиленого антропогенного тиску. Пріоритетними забруднювачами якого виступають: органічні речовини, біогенні речовини, важкі метали та радіонукліди. Фітопланктон є чутливим елементом водних екосистем, а отже першим реагує на забруднення. Антропогенне навантаження може причиняти зміни в хімічному складі води, включаючи підвищення концентрації речовин, які можуть бути токсичними, це призводить до змін у флористичній структурі фітопланктону, показників його чисельності та біомаси. Дослідження особливостей розвитку фітопланктону в умовах антропогенного навантаження дозволяє зрозуміти механізми впливу забруднення на ці важливі мікроорганізми, що сприяє розробці стратегій охорони та відновлення водних екосистем, а також прогнозуванню майбутніх змін. Метою роботи було встановити та проаналізувати особливості розвитку фітопланктону на різних ділянках Запорізького водосховища в умовах сучасного антропогенного навантаження. Для досягнення поставленої мети проведено ретроспективний аналіз досліджень фітопланктону Запорізького водосховища; проаналізовано літературні дані, щодо впливу важких металів та радіонуклідів на розвиток фітопланктону; встановлено таксономічну та екологічну структуру фітопланктону на різних ділянках Запорізького водосховища; з’ясовано особливості міжрічної та сезонної динаміки показників чисельності та біомаси фітопланктону на різних ділянках Запорізького водосховища; досліджено особливості розподілу та накопичення важких металів і радіонуклідів фітопланктонoм на різних ділянках Запорізького водосховища; шляхом проведення кореляційного аналізу між гідрохімічними, токсикологічними, радіобіологічними показниками та якісними і кількісними показниками розвитку фітопланктону, виявлено чинники, що впливають на розвиток фітопланктону Запорізького водосховища на сучасному етапі існування. Роботу виконано відповідно до загальноприйнятих методів гідробіологічних, токсикологічних, радіобіологічних, гідрохімічних досліджень. Для розрахунків та порівняння даних використані загальноприйняті статистичні методи. Впродовж досліджуваного періоду фітопланктон Запорізького водосховища був представлений 116 видами та 119 в.в.т., що належали до 72 родів, 51 родини, 31 порядка, 11 класів та 6 відділів (Chlorophyta (41ввт), Bacillariophyta (37 ввт), Сyanobacteria (23 ввт), Charophyta (10 ввт) Euglenophyta (4 ввт) та Ochrophyta (4 ввт)). Варто відмітити, впродовж досліджуваного періоду 60 родів, що формували 58% флористичної структури фітопланктону, були представлені лише 1–2 представниками, що може свідчити про вплив на фітопланктоні угрупування цілого ряду екологічних факторів, останнє узгоджується з літературними даними і є характерно для антропогенно забруднених водойм. Впродовж трьох років дослідження фітопланктону акваторії Запорізького водосховища, найбільшу кількість видів фіксували в пробах, відібраних в районі нижньої ділянки водосховища та на о. Монастирський, найменшу – в Самарській затоці. Для всіх точок відбору 39 видів фітоплактону були спільними. В 2019 році в угрупуваннях фітопланктону Запорізького водосховища на всіх досліджуваних ділянках, переважали представники відділу Chlorophyta, та становили від 46% (від усього різноманіття фітопланктону), в Самарській затоці до 60% – на нижній ділянці водосховища. В 2020–2021 роках, частка представників Chlorophyta, зменшилась, до 30–38%, натомість зросла частка представників Bacillariophyta, від 30 % в Самарській затоці (2020 рік), до 41% в районі Фестивального причалу (2020–2021 рр). Спостерігали тенденцію до сезонного збільшення кількості видів фітопланктону в період з квітня по серпень-вересень, в залежності від точки відбору, та зниження в жовтні, що здебільшого пов’язано зі змінами температури води. Згідно екологічної характеристики основу фітопланктону Запорізького водосховища становили планктонні (53% від загальної кількості), помірні (61%), β-мезосапробні (64%), повільно текучі (68 %), індиферентні до солоності (68%) та рН середовища (50%) види. Найвищі значення показників чисельності, по всіх точках досліджень зафіксовані протягом вегетаційного сезону 2020 року, що перевищували такі в 2019 році у 1,3–1,7 рази, а порівняно з 2021 роком – в 1,2–1,5 рази. За показниками чисельності фітопланктону спостерігали сезонний розподіл, так максимальна чисельність протягом трьох років досліджень, на всіх точках відбору зафіксована в серпні – на початку вересня. Найменші значення чисельністі фіксували у квітні та жовтні місяці. Останнє характерно для фітопланктону помірної зони і узгоджується з подібними дослідженнями Що стосується точок відбору, то найвищу чисельність протягом досліджуваного періоду спостерігали в Самарській затоці, найнижчу – в районі о. Монастирський.