З метою встановлення хронологічної послідовності часових перетворень анатомічних особливостей дрібних кісток лицевого відділу черепа у плодів та новонароджених дослідження виконані на 57 об’єктах плодів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів) за допомогою сучасних та адекватних морфологічних методів дослідження, а саме: макромікропрепарування, рентгенографічного дослідження, комп’ютерної томографії, морфометрії, статистичної обробки даних.
Встановлено, що у перинатальному періоді онтогенезу у виличних кісток вже чітко вирізняються бічна, скронева та очноямкова поверхні і два відростка: лобовий та скроневий. Лобово-виличний шов у формі косої лінії спостерігається у 56,2 % випадків, шов у вигляді «піраміди». – у 43,8 %. Скронево-виличний шов у вигляді косої лінії виявляється у 44 % випадків, шов у вигляді хвилеподібної ліній – у 56 %. Типовими формами вилично-верхньощелепного шва є шов у вигляді хвилеподібної (41,8 %) та зигзагоподібної (37,6 %) ліній, варіантною формою – шов у вигляді косої лінії (20,6 %).
У перинатальному періоді онтогенезу вже чітко виявляються дві поверхні носової кістки: передня та задня. Носові кістки формують міжносовий шов, який спостерігається у вигляді двох форм: у вигляді поздовжньо-прямолінійної лінії (58,4 % спостережень) та у вигляді лінії з поздовжньо-бічною опуклістю (41,6 %). Середні показники вияву носо-верхньощелепного шва у вигляді поздовжньо-прямолінійної лінії становлять 57,8 % випадків, шов у вигляді поздовжньо-хвилеподібної лінії – 42,7 %.
Упродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу морфометричні параметри (висота і ширина) виличної і носової кісток збільшуються поступово. Але для даних параметрів притаманні періоди інтенсивного збільшення, це період з 5-го по 6-й місяці розвитку є характерний для висоти виличної кістки, з 6-го по 7-й місяці розвитку – для її ширини, з 6-го по 7-й місяці розвитку та з 10 місяця розвитку до періоду новонародженості – для висоти носової кістки, з 7-го по 8-й місяці розвитку – для її ширини, Тільки період з 6-го по 7-й місяці розвитку – період відносного збільшення, який є характерний для ширини носової кістки, в даний період розвитку її розміри майже не змінюються.
Для дрібних кісток лицевого відділу черепа у перинатальному періоді характерна асинхронність збільшення щільності їх кісткової тканини. Упродовж перинатального періоду щільність кісткової тканини виличних кісток збільшується на 34,2 % (правої) та 42,4 % (лівої), правої і лівої носової кістки – до 90 %, леміша – до 100 %, а правої і лівої сльозової кістки приріст щільності становить 118,5 % та 121 % відповідно. Виличні, носові кістки рентгенконтрастні з 4-місячних, леміш – з 5-місячних, сльозові кістки – з 6-місячних плодів.
