В дослідження були включені пацієнти з хронічною загрозливою ішемією нижньої кінцівки згідно європейським рекомендаціям 2019 року ESVS (2019) та TASK II, яким виконано відновлення кровотоку шляхом відкритого хірургічного втручання (стегново-підколінне шунтування, ендартеректомія, тромбемболектомія) 48 (33,1℅) спостережень (І група), ЧТА – 73 (50,3%) (ІІ група), або гібридним хірургічним втручанням – 24 (16,6%) (ІІІ група), при оклюзійно-стенотичному ураженні стегново-підколінного сегменту.
Хронічна артеріальна недостатність 4 категорія за Rutherford була виявлена у 80 спостереженні (78,0±1,8%) та 5-6 категорія – у 65 (62,0±2,2%) спостереженнях.
За показником наявності у пацієнтів цукрового діабету відмінності між групами статистично значимі (p<0,001), цукровий діабет групи з відкритим хірургічним втручанням був лише у 16,7 % спостереження, групи ЧТА у – 45,8% і групи з гібридним хірургічним втручанням – 54,8%.
При аналізі розподілу пацієнтів за групами виявлено статистично достовірну перевагу ЧТА втручання (p-value <0,001) у пацієнтів на цукровий діабет 40 (54,8) та супутньої патології 76 (1,6).
Збереження кінцівки без ампутації після реваскуляризації впродовж року в першій групі склало – 47 (95,9%) спостережень, у другій групі у – 69 (94,5%) та третій групі у – 22 (91,6%) відповідно.
Збереження кінцівки при всіх типах операцій за 1 рік – 90,3%.
При проведенні аналізу відмінність була виявлена між уникненням повторного хірургічного втручання між І групою дослідження у – 40 спостереженнях (36,3+0,27) та ІІ групою – 54 (51,3+0,37) на противагу ІІІ групі дослідження – 20 (12,8+0,13). Не виявлено статистично значимої відмінності між групами за ризиком ампутації кінцівки (p=0,473). Є статистично достовірна відмінність за ризиком необхідності повторної операції (p=0,389).
Результати цього дослідження говорять про те, що гібридна хірургія яка використовує як і відкриті методи оперативного втручання так і рентгенендоваскулярні може бути кращою в довгостроковій перспективі в плані врятування кінцівки без повторних хірургічних втручань, на противагу відкритій хірургії та ЧТА, коли лікуються значно більші ураження стегново-підколінного сегменту. Крім того, в аналізі ми спостерігали що відкрите хірургічне втручання та ЧТА не мали відмінностей у збереженні кінцівки та повторних хірургічних втручань пацієнтів, які зберегли кінцівку понад 1 рік після реваскуляризації, стратегія була пов'язана зі значним збільшенням подальшої загальної виживаності та тенденцією до покращення без ампутації та загоєння трофічних змін нижньої кінцівки.
При проведенні аналізу ВМД, було застосовано визначення коефіцієнту економічної ефективності (рентабельності) для методу відкритої хірургії був майже в 1,7 разу нижчим, ніж для методу ЧТА та гібридного хірургічного втручання. Наведені розрахунки показують, що коефіцієнт економічної ефективності (рентабельності) для методу відкритого хірургічного втручання був у цьому випадку більш ніж у 1,5 разу нижчим, ніж для методу ЧТА та в 1.9 рази нижчим порівняно із гібридним хірургічним втручанням.
Показник ефективності всіх видів операції становив для відкритого хірургічного втручання 0,97, для процедури ЧТА 0,94, показник гібридного хірургічного втручання 0,91 відповідно.
