У дисертаційній роботі проведено детальний аналіз агрегаційної здатності
тромбоцитів у пацієнтів з гострим та хронічним коронарними синдромами, які
піддавались черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ) і мали супутній цукровий
діабет 2-го та перенесену коронавірусну інфекцію в анамнезі. Незважаючи на успіхи як в інтервенційні кардіології, так і в розробці нових препаратів, захворюваність і смертність на серцево-судинні захворювання (ССЗ) неухильно зростає. Вкрай необхідно на теперішній день вдосконалювати та розробляти концептуальний підхід уникнення несприятливих подій у майбутньому.
Окрім цього, чимало пацієнтів мають супутні захворювання, які важко піддаються
контролю. Поєднання коморбідних станів, таких як артеріальна гіпертензія (АГ),
фібриляція передсердь (ФП), цукровий діабет 2 типу (ЦД) і перенесена COVID-19
інфекція на фоні гострого (ГКС) чи хронічного (ХКС) коронарного синдрому є
частою причиною розвитку тромботичних ускладнень (тромбемболії легеневої
артерії (ТЕЛА), тромбозу глибоких вен (ТГВ), інсультів, повторних інфарктів та
інших серцево-судинних подій). Тому вивчення змін в системі гемостазу, а саме –
порушення тромбоцитарної ланки, як першого етапу коагуляції, дозволить
оптимізувати персоніфікований підхід до пацієнтів і підібрати оптимальну терапію
до та після ЧКВ.
Метою нашої роботи було підвищити ефективність діагностики порушень в
системі гемокоагуляції та своєчасного прогнозування ймовірних тромботичних
ускладнень на підставі дослідження показників тромбоцитарного гемостазу у
3 пацієнтів із гострим та хронічним коронарними синдромами і коморбідними станами
після проведеного стентування.
Завдання дослідження:
1. Дослідити стан тромбоцитарного гемостазу у хворих з гострим коронарним
синдромом до та після проведення стентування.
2. Вивчити стан функціональної активності тромбоцитів у пацієнтів з
хронічним коронарним синдромом до та після проведення стентування.
3. Оцінити вплив подвійної антитромбоцитарної терапії (клопі-
догрель/тикагрелор) у хворих з ІХС на стан тромбоцитарного гемостазу.
4. Вивчити вплив супутнього ЦД 2 типу та перенесеної COVID-19 інфекції на
стан тромбоцитарної ланки гемостазу у пацієнтів з ІХС.
5. Проаналізувати ризик розвитку повторних серцево-судинних подій на
підставі оцінки стану тромбоцитарного гемостазу в річному періоді
спостереження у хворих з ІХС, які перенесли ЧКВ.
Нами було проведено проспективне дослідження 128 пацієнтів, які перебували
на стаціонарному лікуванні в НІССХ імені М. М. Амосова (згідно з договором про
наукову співпрацю з НМУ імені О.О. Богомольця). Хворих розприділили дві основні
групи: І група пацієнти з ГКС (n=61, середній вік яких становив 61,6±9,8 років), ІІ
група – з ХКС (n=67, середній вік – 65,2±8,6 років). Серед обстежених переважна
більшість були особи чоловічої статі 93 (72,7%), в той час, як жінок – 35 (27,3%).
