Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина» (22 – Охорона здоров`я). – ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ, 2023.
Метою даного дослідження є покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з багатоклапанним ураженням в поєднанні з коронарною патологією шляхом розробки методики оптимального інтраопераційного захисту міокарда.
Робота ґрунтується на порівняльному аналізі результатів одномоментної багатоклапанної корекції в поєднанні з шунтуванням коронарних артерій (КА) у 93 пацієнтів, що була виконана в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН України» за період з 2014 по 2022 рік. Залежно від тактичних підходів та послідовності виконання хірургічних маніпуляцій пацієнти були розподілені на три групи: група І – пацієнти, яким першим етапом виконували корекцію клапанів серця, наступним етапом – шунтування коронарних артерій в умовах кардіоплегії (n = 42); група ІІ – пацієнти, яким спочатку виконували шунтування КА, далі – корекцію клапанів в умовах кардіоплегії (n = 36); група ІІІ – пацієнти, яким першим етапом виконували шунтування КА на працюючому серці, після чого – корекцію клапанів серця (n = 15). В досліджуваних групах всі пацієнти належали до III-IV ФК за NYHA та мали стадію серцевої недостатності ІІА-ІІІ. Встановлено, що групи не мали між собою статистично значущих відмінностей за стадією та ступенем ураження серцево-судинної системи, характером ураження міокарда та коронарних судин.
Для виконання поставлених в роботі задач до матеріалу дослідження було включено результати діагностики та лікування пацієнтів трьох груп, що були близькими за демографічними та клінічними характеристиками. Важкість стану пацієнтів залежала від ступеня серцевої недостатності (СН) та стенозу коронарних судин. Одномоментне протезування аортального та мітрального клапанів було проведено 38 (40,8%) пацієнтам із загальної (n=93) групи дослідження. Виключенням став один пацієнт, якому було виконано одномоментне протезування трьох клапанів (1,7%). Всього було вшито 135 протезів клапанів серця – 87 протезів аортального клапана (93%) та 47 протезів мітрального клапана (50%). Використовувалися двостулкові протези St.Jude Medical Regent, ATS, On-X. Опорних кілець в мітральну позицію було імплантовано 34 (36%) (ATS, St.Jude). Шовна пластика була виконана 12 пацієнтам (13%): напівкисетна пластика та пластика за Reed, Alfieri. Анулоплікація трикуспідального клапана за Амосовим-De Vega була проведена 30 особам (32%).
Маніпуляції на аортальному клапані, які не потребували його подальшого протезування розподілялися наступним чином: видалення вегетацій АК виконана одному пацієнту І групи (0,9%); вальвулотомія –одному пацієнту ІІ групи (0,9%); декальцифікація аортального клапана (АК) була проведена двом пацієнтам І групи (2,1%). Повторне протезування АК було проведено трьом пацієнтам (3,2%) (одному в І групі та двом в ІІ групі). Пластика кореня аорти була виконана 3 пацієнтам (3,2%). Усунення субаортального стенозу – операція Morrow була проведена 2 пацієнтам ІІ групи (2,1%). Внутрішня шовна пластика лівого передсердя виконана у 7 пацієнтів (7,6%). Прошивання та перев’язка вушка лівого передсердя проведена 47 пацієнтам всієї вибірки (50%), 2 пацієнтам було додатково проведено видалення тромбів з лівого передсердя (2,1%).
Усім пацієнтам було виконано пряму реваскуляризацію міокарда шляхом шунтування коронарних артерій. Загалом виконано 214 дистальних анастомозів. 196 (91%) з них були виконані з використанням аутовенозних трансплантатів та 18 (9%) – за допомогою лівої внутрішньої артерії (ЛВГА). Індекс реваскуляризації міокарда у всій досліджуваній групі склав 2,3. Секвенціальних анастомозів у всій вибірці було виконано 31 (14%). Найчастіше шунтована артерія в дослідженні – ПМШГ ЛКА. Виконано 62 шунти (29%), 9 (4,2%) з яких з використанням ЛВГА.
