Лоу Я. Л. Формування музично-інтелектуальних умінь здобувачів вищої освіти в процесі фортепіанної підготовки

У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування музично-інтелектуальних умінь здобувачів вищої освіти в процесі фортепіанної підготовки. Охарактеризовано сутність поняття «музично-інтелектуальні уміння здобувачів вищої освіти», що розуміється як психічні та розумові новоутворення, у яких закріплюється набутий художньо-аналітичний та музично-виконавський досвід, щодо ефективного та постійного застосування стратегій досягнення результатів цілепокладання під час сприйняття, інтерпретації музичного твору. На основі теоретичного аналізу наукових джерел виявлено чотири групи музично-інтелектуальних умінь: музично-інтенціональні, когнітивно-продуктивні, адаптивно-варіативні, художньо-рефлексійні, які забезпечують ефективність реалізації освітньої музично-інтелектуальної діяльності та цілеспрямованість професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Виділена компонентна структура дифініції дослідження включала чотири компоненти, кожний з яких включав відповідну групу умінь. У якості таких компонентів було обрано: інтенціонально-ціннісний компонент, що включає групу музично-інтенціональних умінь та окреслює вектор свідомого осмислення студентом музичного образу, художньої ідеї твору, змісту або явища музичної діяльності; музично-когнітивний компонент, який ґрунтується на когнітивно-продуктивних уміннях музиканта-виконавця теоретичного та методичного характеру, та забезпечує зберігання, впорядкування і перетворення наявної інформації на різних рівнях пізнавального відображення, адаптивно-діяльнісний компонент, що включає групу адаптивно-варіативних умінь та виражається в спрямованості студента на комбінування відомих способів діяльності, переміщення засвоєних способів діяльності в нові умови; художньо-організаційний компонент містить групу художньо-рефлексійних умінь та орієнтований на: регуляцію музично-виконавської та музично-просвітницької діяльності; коригування процесом переробки інформації; втілення слухового та емоційного самоконтролю в інтерпретаційно-виконавський процес здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано педагогічні умови, ефективність упровадження яких забезпечувалася спеціально розробленою низкою методів, що сприяли успішному формуванню музично-інтелектуальних умінь у здобувачів вищої освіти. Визначено, що такими педагогічними умовами є: організація освітнього процесу в межах створення професійно-орієнтованого середовища навчання, що засноване на діалоговій взаємодії викладача і студентів, а також інтеграції змісту фахових дисциплін з метою формування фахової ідентичності;орієнтація процесу навчання на вектор накопичення студентом індивідуального продуктивного інтелектуального досвіду в процесі інструментально-виконавських та вербально-інтерпретаційних дій, спрямованих на осягнення та осмислення явищ музичного мистецтва;включення до структури індивідуальних занять з основного музичного інструменту (фортепіано) проблемно-пошукових методів навчання, з опорою як на розроблені раніше різні моделі художніх проєктів, алгоритми прогнозування шляхів розв’язання виконавських труднощів; переорієнтація особистісної діяльності викладача з інформаційно-оцінної на художньо-організаційну, яка спрямована на самостійну діяльність студентів; активізацію рефлексії, творчий розвиток та саморегуляцію у процесі музично-творчої та художньо-просвітницької діяльності студентів.Розроблено критерії оцінювання рівнів сформованості чотирьох компонентів структури музично-інтелектуальних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва та викладачів закладів мистецької спеціалізованої освіти. Узагальнення отриманих результатів констатувального етапу дослідження уможливило виявлення трьох рівнів сформованості музично-інтелектуальних умінь: пасивний (низький), адаптивний (середній), свідомий (високий).Експериментальна перевірка розробленої методики формування музично-інтелектуальних умінь здобувачів вищої освіти в процесі фортепіанної підготовки здійснювалася під час формувального експерименту за такими етапами: усвідомлено-професійного цілепокладання, пошуково-художнього змістотворення, досвідно-діяльнісної адаптації, художньо-пізнавальної самостійності. До кожного етапу було визначено мету, педагогічні умови, принципи та методи. Методичні засоби було зорієнтовано на формування певної групи вмінь. Підтвердження достовірності отриманих результатів здійснювалося на основі обробки експериментальних даних методами математичної статистики, зокрема критерія φ* Фішера.