У дисертаційній роботі наведено результати експериментального комплексного фармакогностичного дослідження самосилу гайового (Teucrium chamaedrys L.) та самосилу гірського (Teucrium montanum L.), встановлення вмісту основних класів біологічно активних речовин та параметрів стандартизації рослинної сировини.
В експериментальних дослідженнях за допомогою хімічних реакцій та інструментальних методів проведено дослідження трави, листя, коренів, стебел та суцвіть самосилу гайового та самосилу гірського. Встановлено наявність таких компонентів, як полісахариди, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, монотерпени, тритерпеноїди, сесквітерпени, амінокислоти, вуглеводні, дубильні речовини, стерини, іридоїди, фенілпропаноїди, токофероли, хлорофіли та каротиноїди.
Хімічними та фізико-хімічними методами аналізу у сировині досліджуваних об’єктів визначено 117 компонентів, а саме: 3 гідроксикоричні кислоти, 3 флавоноїди, 18 амінокислот, 9 жирних кислот, 3 цукри, 21 монотерпен та монотерпеноїд, 23 сесквітерпени, 1 тритерпен, 1 токоферол, 3 стерини, 2 хлорофіли, 4 фенілпропаноїди, 7 вуглеводнів, 5 спиртів, 10 альдегідів та 4 кетони.
За допомогою рентгенфлуоресцентного методу аналізу досліджено якісний склад та кількісний вміст макро- та мікроелементів у коренях, суцвіттях, листках, стеблах і траві досліджуваної сировини, ідентифіковано та визначено вміст 13 мікро- та макроелементів.
Вивчення якісного та кількісного складу суми амінокислот в об’єктах дослідження свідчить про наявність 18 амінокислот, з яких 7 є незамінними.
Визначення вмісту летких сполук проведено методом газової хроматографії з масс-детекцією. В екстракті трави самосилу гайового було виявлено та ідентифіковано 42 леткі компоненти. Найбільшу концентрацію мають хамазулен та віридифлорол. В екстракті трави самосилу гірського було виявлено та ідентифіковано 44 леткі компоненти. Найбільшу концентрацію мають каріофіленоксид, гермакрен D та евгенол.
Дослідження вмісту гідроксикоричних кислот та флавоноїдів проводили методом високоефективної рідинної хроматографії. В найбільшій кількості у сировині самосилу гайового переважає цикорієва кислота, її вміст у листі, траві та коренях становить відповідно 2,9257±0,050 %, 1,6057±0,048 % та 5,6548±0,167 %. Для сировини самосилу гірського є характерним високий вміст хлорогенової кислоти (в листях - 1,9429±0,058 %, в траві - 0,6026±0,017 % та 0,4782±0,014 % в коренях). Серед флавоноїдів в найбільшій кількості у сировині самосилу гайового виявлено рутин, вміст якого у листі, траві та коренях дорівнює 0,4237±0,012 %, 0,4069±0,012 % та 0,0302±0,001 % відповідно. У сировині самосилу гірського вміст рутину також є найбільшим і становить 0,2667±0,007 % у листі та 0,0766±0,002 % у коренях рослини.
Вивчення жирнокислотного складу сировини проводили з використанням методу газової хроматографії детектуванням іонізацією полум’я. В ліпофільній фракції самосилу гайового ідентифіковано 8 жирних кислот, а в екстракті самосилу гірського відповідно 9.
Дослідження кількісного вмісту полісахаридних фракцій (ВПРС, ГЦ А, ГЦ Б, ПР) в сировині самосилу гайового та самосилу гірського показало, що вміст полісахаридних фракцій схожий.
Розроблені методики аналізу сировини самосилу гайового та самосилу гірського за вмістом наступних БАР: флавоноїдів, оксикоричних кислот, полісахаридів, поліфенолів, амінокислот, жирних кислот, каротиноїдів, токоферолів та хлорофілів.
Обґрунтовано вибір оптимальних умов екстракції біологічно активних речовин із обох видів сировини. Оптимальними умовами екстракції є: використання сировини зі ступенем подрібнення 2-3 мм; в якості екстрагенту застосовувати 70 % етиловий спирт; співвідношення між сировиною та екстрагентом – 1:20; час екстракції – 45 хвилин, кратність екстракції - 2.
Проведено визначення морфолого-анатомічних ознак сировини самосилу гайового та самосилу гірського. Виявлено анатомо-морфологічні ознаки, що характерні для кожного з досліджених видів сировини та дозволяють ідентифікувати досліджувані об’єкти.
З метою стандартизації сировини визначено показники доброякісності для трави самосилу гайового, трави самосилу гірського, а також для сухого екстракту самосилу гайового. Розроблені проекти МКЯ «Трава самосилу гайового», «Трава самосилу гірського», «Сухий екстракт трави самосилу гайового».
За результатами проведеного дослідження гострої токсичності сухого екстракту самосилу гайового встановлено, що він належить до V класу токсичності (практично не токсичних речовин) та виявляє протизапальну, антиоксидантну, анальгезуючу та протисудомну дію.
Новизна наукових досліджень підтверджено заявкою на патент України на корисну модель «Спосіб стандартизації трави самосилу гайового (Teucrium chamaedrys L.) в багатокомпонентних рослинних сумішах» (заявка № U 2023 05076).
Результати фармакогностичного дослідження впроваджено у навчальний процес та науково-дослідну роботу споріднених кафедр закладів вищої освіти України.
