У дисертації представлено результати досліджень, які спрямовані на удосконалення системи селекції та підбору кролів при роботі з різними структурними елементами кросу.
За результатами проведених досліджень вперше обґрунтовано використання самців батьківської лінії материнської форми кросу з різним ваговим індексом для отримання високопродуктивних кролематок материнської форми кросу. Доведено, що використання у схемі кросу самців прабатьківської форми кросу з ваговим індексом ≥120 одиниць дозволяє отримувати кролематок, які характеризуються на 12,5 % вищою багатоплідністю, на 5,5% вищою молочністю та на 1% більшою збереженістю кроленят до відлучення. Одержано нові науково обґрунтовані дані ефективності використання самців термонської білої породи у якості батьківської форми кросу для отримання кроленят фінального гібриду. При цьому виявлено, кроленята, отримані від самців термонської білої породи мали від 2,5 до 6,7 % вищі середньодобові прирости живої маси, ніж кроленята, одержані від самців Hyla Max та PS59.
Розширено і доповнено теоретичні дані щодо закономірностей росту кролиць у постембріональний період онтогенезу. Доведено вплив самців прабатьківської форми на ріст і продуктивність кролематок материнської форми кросу. Доповнено теоретичну базу знань щодо селекційно-генетичних параметрів популяції кролів. Отримано нові дані щодо продуктивності, показників відтворення кролів прабатьківських і батьківських форм кросу.
Матеріалом досліджень були кролі різних структурних елементів кросу Hyla – самці батьківської форми, кролематки материнської лінії материнської форми, самці батьківської лінії материнської форми, кролематки материнської форми, а також молодняк фінального гібриду. Також у дослідах були використані самці батьківської форми кросу HyPlus і чистопородні самці термонської білої породи та породи полтавське срібло.
Дослідження проведено у два етапи. На першому етапі вивчалась ефективність використання самців прабатьківської форми кросу з різним ваговим індексом, їх вплив на продуктивність кролематок та їх дочок. Другий етап досліджень передбачав встановлення ефективності використання самців різних генотипів у якості батьківської форми.
Використання самців з різним ваговим індексом впливає на рівень ознак відтворення кролематок материнської лінії материнської форми. Кролематки, які були спаровані з самцями ваговим індексом ≥120 одиниць мали на 2,2% вищу багатоплідність і на 12,8% вищу молочність, ніж аналоги, яких покривали самцями ваговим індексом ≤100 одиниць. Перевагу за рівнем ознак відтворення у кролематок, яких спаровували самцями з високим ваговим індексом підтверджують розраховані комплексні індекси.
Встановлено, що між багатоплідністю і великоплідністю кролематок прабатьківської форми зв’язок був середній зворотній (r = -0,561 (р ≤ 0,05)), тоді як між вказаними ознаками у кролематок материнської форми кросу зв’язок був сильним зворотним (r = -0,841 (р ≤ 0,05)).
Отримано вірогідні коефіцієнти успадковуваності молочності (h2 = 0,07) і великоплідності (h2 = 0,21) кролематок. Встановлено вплив самців прабатьківської форми на ознаки відтворення кролематок материнської форми, зокрема на багатоплідність, що становив 4% (р≥0,05), молочність – 21% (р ≤ 0,001) та великоплідність – 18% (р ≤ 0,001).
Дослідження ефективності використання самців різних генотипів у якості батьківської форми показали, що найвищі показники багатоплідності були у кролематок, яких осіменяли спермою самців Hyla Max. Істотної різниці між великоплідністю кролематок, на яких використовували самців Hyla Max та самців термонської білої породи не виявлено.
Аналіз показників м’ясної продуктивності кроленят, отриманих від самців різних генотипів, вказує, що кроленята, отримані від самців PS59, мали найбільші показники передзабійної, забійної маси та маси найдовшого м’яза спини.
У результаті розрахунків економічної ефективності використання самців батьківської лінії материнської форми встановлено, що найбільш економічно доцільним є використання самців з ваговим індексом ≥ 120 одиниць. Кролематки материнської форми кросу, отримані від цих самців за рахунок підвищеної багатоплідності й збереженості кроленят забезпечують рентабельність виробництва кролятини на рівні 33,11%.
Встановлено, що використання самців PS59 у якості батьківської форми кросу дозволяє отримувати рентабельність на рівні 38,67%, що є найбільшим показником серед дослідних генотипів самців. Однак, прибутковість від використання у якості батьківської форми самців термонської білої породи складала всього на 3,45% менше. Зважаючи на вартість доставки кролів закордонних кросів, а також можливість ввезення з ними стійких захворювань, вважаємо доцільним використовувати самців термонської білої породи кролів, як батьківську форму кросу.
