На першому етапі дисертаційного дослідження визначили ефективність виробництва яєць за утримання несучок 3 груп у клітках 5‒6-ярусних батарей класичних конструкцій різних виробників, а саме ТОВ «ТЕХНА» (Україна), компаній «Big Dutchman» та «Salmet» (Німеччина). Достовірно вищу (р<0,001) несучість на початкову несучку виявлено у курей 3 групи (251,4 шт./гол.), яких утримували в кліткових батареях компанії «Salmet», а меншу на 8,1 % ‒ 2 групи (Big Dutchman). Коефіцієнт ефективності виробництва яєць за утримання курей в кліткових батареях компанії «Salmet» (3 гр.) становив 22,5 умовних одиниць та був достовірно вище (р<0,001), ніж у батареях компанії «Big Dutchman» (2 група) та ТОВ «ТЕХНА» (1 група) на 3,1‒16,0 %. У другому досліді визначали ефективність виробництва яєць за утримання курей у класичних кліткових батареях компанії «Salmet» двох модифікацій. Утримання курей у 12-ярусних кліткових батареях забезпечило отримання 30,4 тисяч яєць у розрахунку на 1 м^2 площі пташника, тобто в 1,7 разів більше, ніж у 6-ярусних за достовірно вищого (на 3,4 %) рівня коефіцієнту ефективності їх виробництва. Третій дослід проведено задля визначення можливих наслідків заміни традиційних 3-ярусних батарей на 6–12-ярусні. Jсновним результатом цього досліду є виявлення факту, що збільшення висоти розташування несучок у кліткових батареях від 1‒3 до 4‒12 ярусів, не призводить до зниження їх несучості, збереженості та рівня коефіцієнту ефективності виробництва яєць. У наступних, 4, 5 та 6-му, дослідах визначено несучість та інші господарські корисні ознаки курей залежно від щільності їх посадки в клітки 12-ярусних класичних батарей компанії «Salmet». Незначне переущільнення курей 2 групи на початку продуктивного періоду до 26,0 гол./м^2, а також третій групи до 28,0 гол./м^2, призвело до зниження їх несучості, збереженості, рівня коефіцієнту ефективності виробництва яєць від 19,7 у. о. до 19,1‒19,2 у. о. (на 2,6–3,1 %). Переущільнення курей до 27 гол./м^2 призвело до зменшення їх несучості на 4,0 % (до 239,8 шт./гол.) та зниження збереженості на 8,8 % (до 85,4 %). Установлено, що посадка курей у клітки за щільністю 14 гол./м^2 забезпечує їх дещо вищу несучість (на 0,8 %) та збереженість (на 3,3 %), ніж за щільністю 25 гол./м^2. Однак при цьому суттєво знижується ефективність використання виробничих площ через отримання в 1,8 разів меншого обсягу яєць, а саме від 85,2 млн штук до 47,6 млн штук за 43 тижні продуктивного періоду у пташнику площею 2640 м^2. Собівартість виробництва яєць за посадки курей у клітки за щільністю 25 гол./м^2 становила 1,27 грн/шт. у цінах на 01.01.2022 року, рентабельність їх виробництва 68,6 %, а за щільністю 14 гол./м^2 – 1,28 грн/шт. та 68,7 %. Отже, з позицій собівартості та рентабельності виробництва харчових яєць посадка курей у клітки 12-ярусних батарей класичних конструкцій за оптимізованою щільністю не забезпечує відчутних переваг. Суттєві переваги стосуються збільшення в 1,8 разів обсягів виробництва харчових яєць за менших витрат ресурсів, у тому числі у розрахунку на 1 м^2 площі пташників. Доведено, що щільність посадки курей яєчних кросів у клітки 12-ярусних батарей класичних конструкцій має становити 25 гол./м^2 (400 см^2/гол.). Посадка несучок за щільністю 14 гол./м^2 відповідно до вимог Директиви ЄС 99/74 від 19 липня 1999 р., хоча і сприяє незначному підвищенню їх несучості та збереженості, але призводить до суттєвого зниження ефективності використання наявних виробничих площ. У разі утримання курей за щільністю 25 гол./м^2 морфологічні показники їх крові, 8 біохімічних показників її сироватки, а також активність 5 досліджених ферментів відповідають референтним значенням. Підвищення щільності посадки несучок до 27 гол./м^2 призводить до збільшенню вмісту лейкоцитів у крові, вмісту глюкози та активності АСТ та ЛДГ у сироватці крові. Рекомендовано підприємствам, що займаються виробництвом харчових яєць за утримання курей яєчних кросів у кліткових батареях класичних конструкцій, за реконструкції пташників здійснювати заміну традиційних 3–4-ярусних батарей на новітні 12-ярусні з посадкою в них несучок за щільністю 25 гол./м^2, що забезпечить збільшення у щонайменше втричі обсягів отриманих яєць без будівництва нових приміщень та без витрат енергетичних ресурсів на обігрів птиці у холодну пору року.
