У дисертації досліджено актуальну проблему формування слухової уваги майбутніх учителів музичного мистецтва. Завдяки цілеспрямованому формуванню слухової уваги, студент факультету мистецтв набуває здібності чути в музичному творі набагато більше, ніж він міг вирізнити на початковому етапі. Для цього необхідно активізувати такий спосіб комунікації, коли студент буде відчувати свободу, щирість викладача, партнерське ставлення до себе, заражатися і надихатися сумісними творчими діями, а також наповнюватися радістю і успіхом такого діалогу.
Слухова увага студентів факультетів мистецтв розглядається нами як форма психічної діяльності, що забезпечує зосередженість на процесі навчання, сприйняття і виконання музичних творів, спрямованість на спостереження, контроль, аналіз, усвідомлення, реалізацію та регулювання. Слухова увага майбутніх учителів музичного мистецтва розглядається нами з позиції системно-ціннісного, герменевтичного, рефлексивно-усвідомленого, гедоністичного та творчо-діяльнісного підходів. Системно-ціннісний підхід до музичної діяльності забезпечує вирішення проблеми введення особистості у світ творчого процесу й освоєння інформації через ціннісне сприйняття художньо-музичного образу та його відтворення. У цій творчій діяльності відбувається внутрішня робота особистості над усвідомленням себе у світі, що сприяє виробленню уміння налагоджувати творчу взаємодію із навколишнім середовищем. Герменевтичний підхід забезпечує ефективність навчального процесу шляхом духовно-інтелектуального пізнання й розуміння багатоскладних аспектів музичних творів. Рефлексивно-усвідомлений підхід допомагає простежити комплекс дій особистості, в якому увага індивіда спрямована на самого себе, на свою свідомість, у тому числі на продукти власної активності, а також будь-яке їх осмислення, переосмислення і перетворення власного минулого досвіду. Гедоністичний підхід включає ефект задоволення, насолодження творчістю, в основі якого є уявлення про баланс позитивних і негативних афектів, адже будь-які мистецькі події у житті особистості викликають у неї емоційний відгук, акумулюючись, призводять до загального відчуття задоволення або навпаки, в залежності від того, афекти якого знаку переважають або знаходяться у гармонійній рівновазі. Таким чином, поява насолоди від процесу творчої діяльності залежатимуть від суми емоційних реакцій студента факультету мистецтв з позитивним знаком. Творчо-діяльнісного підхід у фаховій підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва є вкрай важливим, адже його використання активізує мотивацію майбутніх учителів музики, сприяє самостійній творчості, спонукає до прояву творчої активності в процесі фахової підготовки.
Структура слухової уваги студентів факультетів мистецтв у процесі музично-виконавської діяльності охоплює пізнавально-орієнтаційний, компетентнісно-оцінний, рефлексивно-виконавський, творчо-проективний компоненти. Пізнавально-орієнтаційний компонент включає інтелектуальну здатність аналізувати та розуміти складні музичні композиції, що вимагає від студентів факультетів мистецтв високого рівня пізнавальних умінь та навичок. Сприймання контексту важливо в розвитку слухової уваги студентів мистецьких факультетів, оскільки воно допомагає їм враховувати сенс та значення музичних елементів у процесі творчості та підвищувати концентрацію слухової уваги на важливих засобах музичної виразності. Компетентнісно-оцінний компонент у музично-освітній галузі знаходить своє втілення через розвиток компетентності в музично-виконавській майстерності. Компетентність у музиці охоплює широкий спектр навичок, знань та вмінь, які студенти факультетів мистецтв повинні опанувати для успішної музичної кар’єри. Рефлексивно-виконавський компонент в музичній освіті студентів факультетів мистецтв виконує важливу роль у формуванні слухової уваги та розвитку музичних навичок. Цей аспект передбачає здатність студентів до самоаналізу, самоконтролю та внутрішньої рефлексії, що впливає на якість їхнього музичного виконання. Творчо-проективний компонент у формуванні слухової уваги студентів факультетів мистецтв передбачає комплексний підхід до розвитку слухової уваги, який включає в себе кілька аспектів. Це стимулювання творчого потенціалу студентів факультетів мистецтв та створення власних композицій та інтерпретацій музичного матеріалу.
Критерієм пізнавально-орієнтаційного компонента визначено міра сформованості особистісної готовності до музично-слухової діяльності (показники: прояв пізнавального інтересу до осягнення музичних творів; здатність до слухового зосередження у процесі музично-виконавської діяльності; прагнення накопичувати музично-слухові враження).
