Китайська економіка за останні роки досягла величезного розвитку. Рівень життя людей поступово покращувався. З розвитком економіки прагнення людей до якості життя все більше поліпшується, закладаючи основу для розвитку спортивної індустрії Китаю. Водночас, розвиток спортивної індустрії до певного етапу також сприятиме економічному зростанню. Наприклад, у деяких розвинених західних країнах внесок спортивної індустрії в економіку значно перевищив внесок традиційних галузей, вона стала новою точкою зростання економічного розвитку. Спортивна індустрія Китаю досягла певного прогресу, але вона все ще перебуває на початковому етапі. У порівнянні з розвиненими західними країнами, розвиток спортивної індустрії Китаю все ще відбувається відносно повільно. У розвитку спортивної індустрії все ще є певні проблеми. Ґрунтуючись на вивченні відповідних теорій, практики дотримуються основної лінії «систематичної інтерпретації, тенденції еволюції системи, систематичної оцінки та системної оптимізації» в теорії систематичної науки. Дана теорія передбачає всебічне використання специфічних методів дослідження, таких як аналіз даних літератури, комплексний мережевий аналіз, імітаційні моделі, економетричний та статистичний аналіз. Дотримуючись дослідницької парадигми «теоретичні дослідження формують якісну складову, кількісний аналізи виступає основою для практичного застосування» в дисертаційному досліджені системно окреслено рамки оптимізації сталого розвитку спортивної індустрії в Китаї. Крім того, автором досліджено ключові питання, включаючи цілі, відповідні шляхи та стратегії впровадження для оптимізації сталого розвитку спортивної індустрії Китаю.
Шляхом проведеного теоретичного аналізу та емпіричних досліджень було обґрунтовано наступні висновки:
сталий розвиток спортивної індустрії є продовженням промислового сталого розвитку. Важливо розуміти межі систем сталого розвитку досліджуваної галузі. Дане дослідження не фокусується на зовнішньому сталому розвитку спортивної індустрії, сталому розвитку спортивної економіки або факторах, що впливають на її сталий розвиток та еволюцію. Замість цього автором досліджено, як формується структура спортивної індустрії в міру розвитку суспільства до певної стадії. Ця структура відображає склад, просторовий розподіл, економічні зв'язки та технологічні зв'язки, пов'язані з відтворенням ресурсів у спортивній індустрії. Він також досліджує, як сталий розвиток корелює з розподілом ресурсів у цьому секторі. Існує п'ять фундаментальних закономірностей, пов'язаних зі стійкістю продукції в спортивній індустрії: сталий розвиток самих продуктів, внутрішня стійкість виробництва в цьому секторі та стійкість просторового планування;
звичайний розвиток внутрішньої мережі в спортивній індустрії базується на індустріальному розділі роботи. Універсальність активів, технологічні інновації, рівень доступного доходу жителів і інституційні фактори є ключовими ідентифікаторами для реалізації механізму передачі внутрішніх змін в кореляції із спортивною промисловістю. Зараз у Китаї формується мережева економіка у спортивній індустрії, в розрізі різних напрямів, які мають певні позиції і функції з точки зору тривалого розвитку. Зокрема, спортивна індустрія має значний позитивний ефект керування різними департаментами в досліджуваній сфері, а кросінтеграція між обертанням спортивних продуктів та економічними/технологічними секторами показує більш визначний зворотний ефект. Сектор виробництва спортивних товарів відіграє ключову роль у забезпеченні впливу та контролі тривалого розвитку в спортивній індустрії, тим самим визначаючи її ключову роль. Внутрішні фактори, зокрема рівень кореляції, якість, відіграють важливу роль у підтримці спортивної індустрії Китаю для постійного розвитку і оптимізації всіх процесів галузі. Покращення координованої індустріальної кореляції, щоб встановити раціональніше розділення роботи, є внутрішнім напрямком для досягнення стійкості в спортивній індустрії.
