Дисертаційна робота містить нове вирішення актуального науково-прикладного завдання генерації інформаційно-методичного інструментарію оптимізації організаційного процесу будівельного виробництва та формалізації алгоритму критеріальної модифікації показників будівельно-монтажних робіт в умовах нестійкого вітчизняного ринку, що спрямовано на підвищення рівня конкурентоспроможності підрядних підприємств на засадах збільшення загальних обсягів реалізованих будівельних об’єктів. Логіко-структурна база роботи у контексті нестійкого ринку викристалізовує тенденцію векторного розвитку виробничо-організаційного потенціалу підрядних підприємств в парадигмі мінімізації відхилень показників якості, нівелювання критичних точок капіталовкладень, детермінованого розподілення фінансових ресурсів будівельних компаній в локусі підвищення рівня ефективності функціонування організаційної системи будівельно-монтажних робіт протягом усього виробничого циклу будівництва.
Результати дисертаційної роботи підтверджують прийняту гіпотезу щодо можливості оптимізації процесу будівельного виробництва в імплементаційному аспекті генетичного алгоритму, заснованому на методологічних принципах та перевагах еволюційного моделювання, аналітичного та теоретико-методологічного інструментарію оптимізації складних мультикомплексних систем, до яких належить система організаційного процесу будівельного виробництва. Детерміновано високу потенційність гіпотетичних результатів, репрезентованих в площині модифікації організаційно-економічних показників будівельного виробництва підрядного підприємства за рахунок встановлення лімітів капіталовкладень та регулювання фінансових витрат на реалізацію будівельних робіт, встановлення гнучкої організаційної архітектури економіко-виробничої системи будівельного підприємства на стадіях будівельного циклу, підвищення адаптивності виробничої стратегії підрядних організацій до динамічних трансформацій в галузі.
Проблематика збільшення вартості реалізації будівельно-монтажних робіт, підвищення складності будівельних проєктів, посилення контролінгу термінів їх реалізації сукупно актуалізує диференціацію розподілення фінансових ресурсів в межах організації будівельного виробництва. Відсутність належного теоретико-методологічного базису оптимізації унеможливлює аналіз організаційного процесу з метою створення праксиологічної основи для збільшення рівня конкурентоспроможності підрядних підприємств на ринку будівельних послуг. Сетинг локальної стійкості та необхідності організаційних змін актуалізує генерацію оптимізаційної моделі процесно-орієнтованого розвитку підрядних підприємств.
Аналітична парадигма оптимізації будівельного виробництва визначає організаційний процес як мультикритеріальну ієрархічну систему, функціонування якої спрямовано на ефективне провадження господарчої діяльності підрядного підприємства із диверсифікацією ризиків нестійкого вітчизняного ринку. Іншими словами, розвиток системи будівельно-монтажних робіт визначає вектор організаційних рішень з метою введення об’єктів будівництва в експлуатацію з відповідними показниками якості в детерміновані строки на засадах оптимального розподілення фінансових витрат, що, в свою чергу, визначило аналітико-методологічний базис та хід подальших досліджень.
В дисертаційній роботі сформовано оптимізаційну задачу, яка визначає ключові критерії організаційного процесу будівельного виробництва в рамках обраної стратегії розвитку підрядних підприємств, охоплює мультикомплексні аспекти організації будівництва на всіх етапах реалізації об’єкта. Оптимізація детермінованого організаційного процесу має враховувати стохастичні фактори, що в рамках еволюційного моделювання призводить до стійкості системи та потенціації досягнення запланованих цілей оптимізаційної задачі. Даний підхід є теоретико-методологічною основою для генерації інтеграційної моделі організаційного процесу будівельного виробництва підрядних підприємств у складі єдиної комплексної системи оптимізації будівництва.
Дослідження оптимізації організаційного процесу на підґрунті методологічного інструментарію еволюційного моделювання ініціювало розробку алгоритму інтеграційної моделі оптимізації, яка обґрунтована математичною концепцією генетичного алгоритму та включає наступні процесно-орієнтовані вектори:
- концептуалізація оптимізації як процесу керованої еволюції, де провідною стає задача забезпечення розмноження популяції та отримання найефективнішого нащадка (рішення), схожого на батьківський вектор;
- наявність апріорних знань про пошуковий простір, які можуть бути використані при формуванні початкової популяції;...
