Дисертаційна робота віддзеркалює вирішення актуального науково-прикладного завдання з оптимізації функціонально-планувальної інфраструктури крупних міст в розрізі організації будівельних процесів в умовах щільної міської забудови шляхом створення сучасного економіко-математичного інструментарію формування механізму оцінки та вибору раціональних організаційних та управлінських рішень, спрямованих на впровадження розроблених, обґрунтованих та продуманих міжсистемних зв’язків між організаційно-технологічно-технічними та логістичними заходами, що призводить до зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, скорочення трудовитрат, використовуючи платформу галузі знань логістика та методів логістизації, що з точки зору новітній теоретичній та концептуальній основі вирішує низку організаційних, виробничих та економічних завдань.
Результати дисертаційної роботи підтверджують прийняту гіпотезу щодо можливості покращення організації будівельних процесів в умовах ущільненої забудови з метою оптимізації функціонально-планувальної інфраструктури міст в розрізі майбутньої відбудові.
Згідно проведеного аналізу негативного стану України, що склався, виявлена необхідність у використанні програм відбудови інфраструктури міст нашої країни за рахунок впровадження широкого комплексу заходів щодо вдосконалення організації будівельного виробництва, підвищенню обґрунтованості та поліпшенню розробки планів організаційно-технологічно-технічних заходів, їх збалансованості з потоками матеріальних ресурсів та потужностями будівельно-монтажних організацій використовуючи аспекти науки логістика. Логістика є одним з сучасних напрямів поліпшення методів організації і управління програмами відбудови міст країни, її потенційні можливості можуть бути перетворені в реальні логістичні системи, що дає значний економічний і соціальний ефекти. Тому підхід здійснюється шляхом розв’язання екстремального завдання вибору обсягів організаційно-технологічно-технічних заходів з урахуванням логістичних підходів. Існуючі методи та моделі лінійного програмування не відповідають вимогам цієї проблеми та пов’язані з труднощами приведення завдання до канонічного виду. Для цього використаємо комплексний підхід, який базується як на теорії графів (АВД) так і теорії оптимальності, що надає переваги в реалізації математичного та економічного аспектів. Таким чином, завдання з оптимізації функціонально-планувальної інфраструктури крупних міст в розрізі організації будівельних процесів в умовах щільної міської забудови розглядається як складова загальної системи організаційно-технологічної підготовки будівництва і її реалізація здійсниться на базі сучасних економіко-математичних методів і моделей.
У зв'язку з цим практика організації будівельних процесів в умовах ущільненої міської забудови має потребу не тільки в адекватному інноваційному інструментарії, що дозволяє більш ефективно використати науковий потенціал, задля подальшої розробці інструментів моделювання оптимального впровадження ОTТтаЛЗ та отримання економічного ефекту. Оцінка стану питання та традиційних моделей розробки ОTТтаЛЗ здобуває особливу актуальність.
В рамках покращення організації будівельних процесів в умовах ущільненої забудови розроблено та обґрунтовано організаційно-технологічно-технічний інструментарій, що включає в себе наступні елементи:
-модель отримання оптимальних об’ємів впровадження логістичних заходів при організації будівельних процесів в умовах ущільненої міської забудови;
-модель отримання оптимальних об’ємів впровадження організаційно-технологічно-технічних заходів ОТТЗ при організації будівельних процесів в умовах ущільненої міської забудови;
-модель виробничих зав’язків ОТТЗ та ЛЗ при організації будівельних процесів в умовах ущільненої міської забудови з оптимізацією функціонально-планувальної інфраструктури міст.
Ці моделі є діючім комплексним інструментом принципу оптимум в умовах прийняття управлінських рішень з поліпшення методів організації інфраструктурних будівельних процесів в умовах ущільненої забудови як однієї з низькі складних завдань. При зведенні будівель і споруд в умовах щільної міської забудови існує ціла низька проблем, без рішення яких, неможливо забезпечити якість і довговічність об'єктів, що зводяться, а також безпеку навколишніх будівель і споруд та навколишнього середовища. Щільна міська забудова припускає наявність просторових перешкод на будівельному майданчику і розташованій поряд з нею території, протяжності, обмеження по ширині, висоті і глибині розмірів робочої зони і підземного простору, місць розміщення транспортних засобів, підвищений рівень будівельного, екологічного, матеріального ризику...
