У дисертаційній роботі на основі клінічних досліджень встановлено новий погляд на вирішення актуальної проблеми - загрозливого невиношування в першому триместрі вагітності. Саме для цього було розроблено та проведено комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних та прогностичних заходів у вагітних жінок із загрозливим абортом в першому триместр, використовуючи сучасний погляд на проблему та статистичне моделювання.
Клінічне дослідження включило 40 жінок (дослідна група) із загрозливим абортом у першому триместрі вагітності, які мали симптоми невиношування та 44 жінки (контрольна група) із нормальним перебігом вагітності в першому триместрі без виражених екстрагенітальних патологій. Крім того, серед досліджуваних пацієнтів не було жодної жінки, яка працює вночі.Вивчено зміни концентрації гормонів шишкоподібної залози – мелатоніну та серотоніну у жінок, чия вагітність ускладнилася загрозливим абортом в першому триместрі.
Під час проведення імуноферментного аналізу ELISA (enzyme-linked immune sorbent assay) ми отримали наступні результати. Рівень мелатоніну був значно нижчим у пацієнток із загрозою переривання вагітності у порівнянні з жінками із нормальним перебігом вагітності. Крім того, рівень мелатоніну у вагітних вище, ніж у невагітних жінок. Рівень мелатоніну при гематомі до 1 см (59,31±10,32 pg/ml) (p ˂ 0,001). Цього не спостерігається при гематомах розміром понад 1 см, які вважаються більш небезпечними, де концентрація мелатоніну (93,98±14,52 pg/ml). Ці результати можуть свідчити про компенсаторне збільшення вмісту мелатоніну залежно від терміну вагітності: на 10-12 тижні складав 79,03±9,61 pg/ml (p ˂ 0,05), на 5-6 тижні 93,78±17,44 pg/ml. Таким чином, результати визначення рівня серотоніну у крові показали значне підвищення у жінок із загрозою переривання вагітності 739,89±111,27 нг/мл, порівняно з нормальною вагітністю 511,05±140,36 нг/мл (p ˂ 0,003).
Під час ультразвукового обстеження вагітних із загрозливим абортом, де виявлено ретрохоріальну гематому (РХГ) встановлено, що РХГ до 1 см спостерігається майже вдвічі частіше, ніж РХГ більше 1 см у терміні 8-12 тижнів та вдвічі рідше у терміні 5-6 тижнів.
На основі отриманих клініко-лабораторних даних ми оцінили ймовірний вплив порушення функціонального стану шишкоподібної залози на загрозливий аборт та невиношування. Внаслідок використання розробленого комплексу заходів, спрямованих на немедикаментозну корекцію роботи шишкоподібної залози, у вагітних жінок із загрозливим абортом в першому триместрі відзначалося позитивний результат завершення вагітності, порівняно з жінками, у яких подібна корекція не проводилась.
