Метою роботи було удосконалити діагностику кардіоваскулярних порушень при неонатальному сепсисі (НС) шляхом виявлення та верифікації сепсис-асоційованої міокардіальної дисфункції (САМД) на підставі клінічно-параклінічних результатів обстеження новонароджених. Для досягнення мети роботи і виконання поставлених завдань у дослідження було залучено 117 новонароджених, яких розподілили на дві клінічні групи. Основну групу сформували 87 пацієнтів із проявами НС. Критеріями включення до основної групи були: вік 0-28 діб позаутробного життя, наявність перинатальних факторів схильності до інфекційно-запального процесу з боку матері та/або новонародженого, наявність одного чи декількох локусів інфекції, розвиток клінічних проявів МОД, асоційованих з інфекційно-запальним процесом та поінформована згода батьків на включення дитини в дослідження.
Досліження проводилося на підставі результатів ретроспективного аналізу 26 кейсів на етапі пологодопоміжних закладів та проспективного спостереження за когортою хворих, до складу якої увійшли й переведені з пологодопоміжних закладів немовлята. Ретроспективний аналіз передбачав оцінку клініко-лабораторних особливостей дебюту НС з альтернативним терміном початку з урахуванням прогнозу розвитку кардіоваскулярних уражень на етапі подальшого лікування в умовах неонатальних відділень ОДКЛ. Проспективне дослідження передбачало порівняльний аналіз перебігу НС та/або із залученням чи без нього кардіоваскулярних порушень до мультиорганної дисфункції (МОД). Групу порівняння склали 30 новонароджених, які не відрізнялись від представників основної групи за основними клінічними показниками, але не мали інфекційно-запальної патології.
На підставі результатів клініко-епідеміологічного аналізу в роботі виокремлені найбільш чутливі маркери сепсис-індукованої міокардіальної дисфункції, які дозволяють діагностувати її з найменшою кількістю хибно-негативних результатів: тропонін більше 0,1 нг/мл (кількість хибно-негативних результатів 20%), ЛДГ більше 450 Од/л (кількість хибно-негативних результатів 15,2%). У верифікації сепсис-індукованої міокардіальної дисфункції найбільш специфічними маркерами слід визнати тромбоцитопенію менше 100 Г/л (кількість хибно-позитивних результатів 11,1%), прокальцитонін більше 3 нг/мл (кількість хибно-позитивних результатів 14,8%), підвишена амплітуда S у V1(кількість хибно-позитивних результатів – 18,5%), збільшення амплітуди R у V6 (кількість хибно-позитивних результатів – 22,2%), а також ЛІІ більше 1,5 ум.од. на 3 добу лікування (кількість хибно-позитивних результатів –20,4%). Таким чином, за допомогою впровадження в рутинну практику ведення дітей з НС даних доступних параклінічних маркерів можна ефективно виявляти залучення кардіоваскулярної системи з метою своєчасної її корекції.
Не дивлячись на проведене лікування в основній групі спостереження з діагнозом: Неонатальний сепсис, період септикопіємії з розвитком поліорганної невідповідності померли 4 новонароджених у віці 10, 13, 15 та 39 днів. Гістологічне дослідження трупного матеріалу одного з цих випадків продемонструвало гідропічну дистрофію кардіоміоцитів, мукоїдний набряк в інтерстиції та фрагментацію м’язевих волокон, що підтверджувало наявність сепсис-асоційованої міокардіальної дистрофії у новонароджених з летальним наслідком НС, що додатково підкреслювало важливість і актуальність теми даного дослідження.
