Комірча Я. П. Психологічні та організаційні засади ґендерно обумовлених службових відносин у Національній поліції України

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 – Психологія. – Національна академія внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, Київ, 2024. У дисертаційній роботі схарактеризовано теоретико-історичні та методологічні засади ґендерно обумовлених службових відносин у Національній поліції України як психологічний та організаційний феномен; здійснено емпіричне вивчення ґендерних установок та ґендерно-рольових стереотипів у службових відносинах поліцейських; визначено особливості їх ґендерно обумовленої взаємодії в професійному середовищі; запропоновано напрями вдосконалення ґендерно обумовлених службових відносин поліцейських. На основі проведеного теоретичного аналізу досліджень з ґендерної проблематики в правоохоронних органах незалежної України в період з 1991 року донині виокремлено й узагальнено такі етапи наукових розвідок проблем ґендерної рівності: – перший етап (1991 рік – жовтень 2004 року) розпочався з проголошенням незалежності України. У цей час було створено українську міліцію, прийнято Закон України «Про міліцію» та положення про проходження служби в органах внутрішніх справ. Цей етап означений перманентним науковим інтересом до ґендерної проблематики в правоохоронних органах України фахівців різних галузей знань; – другий етап (жовтень 2004 року – листопад 2015 року) започатковано введенням посади радника Міністра внутрішніх справ України з прав людини та ґендерних питань. Він визначається появою комплексних соціологічних і психологічних досліджень з питань ґендерної рівності в контексті діяльності правоохоронних органів, однак цим науковим роботам ще не притаманний системний характер; – третій етап (листопад 2015 року – донині) органічно пов’язаний з реформуванням української міліції та створенням Національної поліції України. Характеризується дослідженнями ґендерної проблематики в межах системних наукових національних досліджень, які мають статус національних програм і проєктів, з подальшою інтеграцією їх результатів у систему підготовки майбутніх фахівців.