Дисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей впливу загроз на психологічну безпеку особистості майбутнього фахівця технічного профілю.
У роботі здійснено аналіз сучасного стану дослідження проблеми психологічної безпеки особистості, яка розглядається як складна багаторівнева динамічна система, що відображає ступінь психічної захищеності людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, можливість усувати зовнішні та внутрішні загрози, які виникають, зберігати на достатньо стійкому дієздатному рівні виконання задач у звичайних та екстремальних умовах діяльності.
Наголошено, що за своєю природою неабияка небезпека для особиcтості є загрозою, але, перебуваючи під загрозою, особистість наражається на небезпеку. Рівень психологічної загрози значно залежить від кількості і сили дії небезпечних факторів на свідомість людини. Що більше таких факторів, то швидше небезпека переростає у психологічну загрозу, унаслідок чого виникає деструктивна поведінка особистості.
Виділено чотири основні напрями дослідження психологічної безпеки. Перший напрямок – це психологія безпечної діяльності, що вивчає людину в обставинах різноманітних видів діяльності, в тому числі на об’єктах високого ризику та в екстремальних і надзвичайних ситуаціях. В центрі другого напрямку виступає психологічна безпека середовища, її інформаційні, соціальні, предметно-просторові та інші характеристики, які здатні впливати на свідомість особистість, на її поведінку порушуючи тим самим її безпеку. У третьому напрямі в якості феномену безпеки розглядається не середовище, а сама людина. Четвертий напрямок розглядає людину як суб’єкт безпеки, який може стати й організатором, і руйнівником як власної, так і суспільної безпеки. В роботі уявлення про безпеку розглядаються як ментально вибудовані образи, через які здійснюється суб’єктивна репрезентація та категоризація окремих параметрів або всього патерна ситуації (середовища, умов), як безпечних/небезпечних для конкретної людини чи соціальної групи. Підкреслено, що уявлення про безпеку – це суб’єктивний образ певних обставин, що є значущими для людини у зв’язку з необхідністю долати загрози зовнішнього та внутрішнього світу. З’ясовано, що до основних критеріїв психологічної безпеки особистості дослідники зараховують: цілісність людини, функціонування організму та психіки у відповідності до існуючих норм, адекватність відображення і ставлення до світу, адаптивність функціонування, захищеність свідомості від змін її стану проти волі людини.
У результаті аналізу емпіричних даних зроблено висновок, що рівень загального інтегративного показника (індекс) психологічної безпеки особистості майбутнього фахівця технічного профілю, що відображає ступінь психічної захищеності, здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, можливість усувати зовнішні та внутрішні загрози, зберігати на достатньому рівні дієздатність та ефективність життєдіяльності є низьким. Емпірично виявлено, що починаючи з 2021 р. по 2023 р. відбувається значне зменшення кількості осіб із високим рівнем психологічної безпеки та зростання кількості досліджуваних, яким притаманний низький рівень психологічної захищеності – з 20 до 1,5 %.
