Кхоршані Б. .. Прогнозування та індивідуалізоване комплексне хірургічне лікування синдрому стопи діабетика

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001551

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

17-08-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 76.600.040

Буковинський державний медичний університет

Анотація

У роботі узагальнений досвід лікування хворих на ЦД з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок (ХКІНК) на тлі стенотично-оклюзійних уражень (СОУ) артерій переважно підколінно-гомілкового-стопового сегменту та ВНУ стопи (ІФ СДС), яким виконувались відкриті, ендоваскулярні та гібридні хірургічні втручання на артеріях нижньої кінцівки та оперативні втручання на стопі. Запропоновано систему профілактики та лікування СДС, яка заснована на патофізіологічно обґрунтованому комплексі заходів, у вигляді алгоритму, який включає: ліквідацію стенотично-оклюзійних ушкоджень судин, контролю системної запальної відповіді та розширенням показань до виконання балонної ангіопластики у випадках неможливості виконання відкритої реконструкції через тяжку супутню патологію, відсутності пластичного матеріалу або поширених трофічних змінах ураженої кінцівки та гібридних втручань при багаторівневих стенотично-оклюзійних ушкоджень артерій у хворих з ішемічною формою СДС. Обмежити показання до судинних втручань можна за рахунок технічних труднощів та наявності ознак синдрому системної запальної відповіді, що суттєво підвищує ризики ускладнень. Розроблений новий комплексний хірургічний лікувальний підхід з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу виразково-некротичного процесу у хворих на СДС, показав ефективність відновлення кровотоку до рівня 25-30% остаточного стенозу у 94,3% випадків (97,3% – при стенотичних ураженнях та 86,4% – при оклюзії артерій). Аналіз результатів лікування пацієнтів терміном до 12 місяців показав, що прохідність артерій через 1, 6, 12 місяців становила відповідно – 90%; 64% та 40%. Ці дані свідчать про те, що ізольовані ураження артерій малого діаметра є несприятливим фактором, що впливає на результати реконструктивних втручань, а хворі першого року після ангіопластики за необхідності можуть підлягати превентивному ендоваскулярному втручанню.

Публікації

Польовий ВП, Кхоршані Білел, Сидорчук ІЙ, Кнут РП, Плегуца ІМ, Сидорчук РІ, та ін. Антибіотикорезистентність та антифагоцитарна активність збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі стопи діабетика. Харківська хірургічна школа. 2019;2:93-7.

Польовий ВП, Кхоршані Білел, Сидорчук ІЙ, Кнут РП, Плегуца ІМ, Сидорчук РІ, та ін. Патогенетичне значення окремих збудників та їх асоціацій у гнійно-некротичних процесах при синдромі стопи діабетика. Вісник проблем біології і медицини. 2019;1(1):153-6.

Польовий ВП, Кхоршані Білел, Хомко ОЙ, Сидорчук РІ, Волянюк ПМ, Білик ІІ. Ендоваскулярні оперативні втручання для корекції критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі стопи діабетика. Шпитальна хірургія. Журнал імені ЛЯ. Ковальчука. 2019;4:85-8.

Польовий ВП, Кхоршані Білел, Сидорчук ІЙ, Сидорчук РІ, Мишковський ЮМ, Кифяк ПВ. Імуносупресивна антифагоцитарна активність збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі діабетичної стопи. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2019;18(3):100-4.

Польовий ВП, Кхоршані Б, Петринич ВВ, Кифяк ПВ, Ткачук ОВ, Сидорчук РІ. Особливості ранового процесу при синдромі діабетичної стопи. Харківська хірургічна школа. 2020;2:21-5.

Польовий ВП, Кхоршані Бішел, Ротар ОВ, Плегуца ОМ, Волянюк ПМ, Хомко ОЙ, та ін. Індивідуалізована хірургічна тактика при синдромі діабетичної стопи. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я Ковальчука. 2020;4:47-51.

Схожі дисертації