Колотило Т. Р. Клініко-патогенетична оцінка асоційованих форм ВІЛ-інфекції з туберкульозом

У дисертаційній роботі на підставі комплексного клінічного, рентґенологічного і лабораторного обстеження оцінено особливості ВІЛ-інфекції, асоційованої з туберкульозом. У дослідження включені наступні групи пацієнтів: неінфіковані ВІЛ особи з різними формами туберкульозу (134 пацієнти), з них виділена група хворих з активним уперше виявленим туберкульозом – 76 хворих (група ТБ), а також група ВІЛ-інфікованих з різними формами туберкульозу – 217 пацієнтів, з яких групу з активним уперше виявленим туберкульозом становили 155 хворих (група ВІЛ/ТБ). Встановлено, що діагностичними критеріями вторинного до ВІЛ-інфекції туберкульозу є: ВІЛ-інфікування більше 3-5 років, наявність інших вторинних захворювань та опортуністичних інфекцій, реєстрація позалегеневого (туберкульоз лімфатичних вузлів, туберкульозні плеврит і менінгіт), дисемінованого, генералізованого туберкульозу, яскравість клінічної симптоматики, атиповість рентґенографічної картини або відсутність змін на ній, анергія в реакції ГЧСТ з туберкуліном, наявність монорезистентності до протитуберкульозних препаратів. При цьому особливої уваги заслуговує інфільтративна форма ТБ у зв’язку з можливістю швидкого прогресування змін у легенях на тлі імунодефіциту і високого навантаження ВІЛ. Для встановлення тактики ведення хворих на ВІЛ-інфекцію, асоційовану з туберкульозом і, передусім, оцінки необхідності раннього призначення комбінованої терапії, слід чітко диференціювати послідовність інфікування ВІЛ і МБТ. Одночасного призначення антиретровірусних і протитуберкульозних препаратів передусім потребують ті хворі на ВІЛ/ТБ-інфекцію, в яких туберкульоз виник як ко- і суперінфекція, оскільки ступінь імунодефіциту (зниження рівня СD4+Т-лімфоцитів) у цих осіб глибший, а навантаження ВІЛ найвище. Критеріями прогресування ВІЛ-інфекції, поєднаної з ТБ, слід вважати швидке зменшення рівня СD4+Т-лімфоцитів, співвідношення СD4+/СD8+, наростання навантаження ВІЛ, підвищення вмісту сироваткових ФНП-α та ІФН-γ, а також анергію при постановці реакції ГЧСТ з туберкуліном.