У дисертаційній роботі на основі широкого кола літератури та джерел із врахуванням відповідної теоретико-методологічної бази проведено комплексне історичне дослідження становлення, структурних змін та діяльності НКВС України протягом 1919 – 1930 рр. В праці комплексно розкрито будову та завдання органів НКВС УСРР, виявлено роль наркомату в утвердженні радянської влади на території республіки, а також впровадженні в Україні більшовицької політики.
У представленій кваліфікаційній роботі вперше проведено цілісний аналіз історіографії становлення, трансформації та функціонування НКВС України, уведено до наукового обігу нові пласти архівних джерел і документальних видань; охарактеризовано структуру, головні напрями діяльності та вади функціонування місцевих органів НКВС, а також простежено особливості їх комунікації з центральним апаратом наркомату; виявлено роль НКВС в управлінні господарсько-побутовою інфраструктурою України. В дисертації доповнено і уточнено історичні обставини, витоки створення та початковий етап діяльності НКВС; загальну картину структурних змін всередині апарату НКВС та його функцій відповідно до реорганізацій різних років. Подальший розвиток у дисертації отримали: аналіз участі НКВС в державному регулюванні церковно-релігійного життя; з’ясування ролі НКВС в налагодженні функціонування пенітенціарної системи, органів міліції та карного розшуку.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості використання систематизованого і критично проаналізованого фактологічного
матеріалу та отриманих результатів дослідження у процесі подальшого дослідження українськими і зарубіжними науковцями будови та діяльності НКВС, а також інших органів влади УСРР. Уведені до наукового обігу матеріали можуть бути використані під час підготовки спецкурсів для студентів гуманітарних факультетів закладів вищої освіти; в навчальних підручниках та посібниках; монографіях, наукових і науково-популярних статтях. Положення і висновки проведеної наукової роботи, актуалізований історичний досвід може допомогти центральним та місцевим органам влади гармонізувати державну політику, позбутися управлінських вад.
Історіографія питання охоплює два хронологічних відрізки: радянський та пріод незалежної України. У наукових працях радянської доби питання функціонування НКВС України розглядалося упереджено. Попри ідеологічну заангажованість досліджень, що були написані в СРСР, вони все ж містять вагомий пласт фактичного матеріала. Позитивні зрушення в історичній науці відбулися за перебудови в СРСР, коли монопольна компартійна точка зору в ідеологічній сфері життя країни відійшла в минуле, а з нею і обмеження в дослідницьких підходах та висновках, а також доступі до джерел. Це дозволило переосмислити методологічні основи дослідження діяльності державних органів радянської влади в Україні. Здобуття Україною незалежності повністю відкинуло обмеження в дослідницьких підходах та висновках. Проте, головна увага науковців здебільшого зосереджувалася на функціонуванні органів міліції як складової частини НКВС. Натомість місце НКВС в управлінні господарсько-побутовою інфраструктурою та роль наркомату у сфері забезпечення функціонування пенітенціарної системи не здобули належного висвітлення в науковій літературі.
Досить репрезентативною є джерельна база. Неоприлюднені та опубліковані архівні документи, матеріали періодичних видань дозволили з’ясувати витоки створення НКВС, поглянути на еволюцію структури його центрального апарату та місцевих органів, охарактеризувати зміни, які відбувалися у функціонуванні наркомату протягом 1919 – 1930 рр.
Опрацювання історіографії та джерельної бази дослідження за допомогою сучасних методологічних підходів дозволило вирішити дослідницькі завдання і досягнути поставленої мети. Використання наукових принципів та методів наукового пізнання надало змогу максимально неупереджено висвітлити тему дослідження, сформулювати ґрунтовні узагальнення і висновки.
Встановлено, що НКВС України, з часу створення у 1919 р. до своєї ліквідації в 1930 р., перебував у стані перманентної організаційної трансформації, визначення й уточнення структури, повноважень і функцій власного центрального та місцевого апарату. Упродовж існування наркомату напрями його діяльності кілька разів нарізно відображалися в положеннях про НКВС та змінах до них. НКВС виник на початку 1919 р. як виконавчий орган радянської влади, що був покликаний сприяти швидкому встановленню більшовицького режиму на території України. До складу наркомату входила низка структурних підрозділів, які опікувалися різноманітними сферами державного управління – від забезпечення коштами місцевих органів влади за посередництва Фінансового відділу до упокорення через ВУНК тих мешканців України, які не боялися вільно засвідчити своє невдоволене ставлення до свавільної політики більшовицького режиму.
