Отримавши незалежність, Україна стала на шлях розбудови демократичної,
правової держави. Однією з умов формування такої держави, її соціальною основою є
громадянське суспільство, у якому через систему соціальних інститутів, суспільних
зв’язків створюються необхідні умови для реалізації кожним громадянином своїх
можливостей, забезпечуються особисті права і свободи, зокрема права на інформацію, як
базового елементу сучасного інформаційного суспільства.
Однак, події 2022 року, а саме, військове вторгнення росії в Україну створило
надзвичайні умови для формування інформаційної спільності суспільства. З одного
боку, це пов’язано з, так званим, «інформаційним фронтом», а з другого – з
інформаційним суверенітетом держави, який звичайно буде знаходиться під
небувалим впливом.
Очевидно, що обидва вказані аспекти потребують захисних інструментів задля
того, щоб кожне суспільство можна було назвати громадянським у всіх його
проявах. У сучасній науковій думці чимало уваги приділяється аналізу умов
формування громадянського суспільства, чинників, що пришвидшують, чи навпаки,
гальмують цей процес. Однією з невід’ємних якостей громадянського суспільства і
водночас однією з важливих умов його становлення можна назвати свободу
інформації. Забезпечення в державі права на одержання, поширення, використання
інформації, скасування/обмеження цензури, максимально можлива інформаційна
відкритість органів державної влади – все це є найважливішим гарантом
становлення сучасного громадянського суспільства. У той же час умови воєнного
стану, зрозуміло, що вимагають певних обмежень свободи інформації задля
забезпечення державної безпеки та збереження людських життів.
Отже, можна виокремити поняття «інформаційного суспільства» для опису
умов формування сучасного громадянського суспільства, його розвитку як у мирний
час, так і в умовах відкритого воєнного конфлікту, який є найбільший в сучасній
історії Європи.
Разом з тим у сучасній науці права відсутнє єдине розуміння означеної
категорії, не встановлено взаємовідношення категорій інформаційне суспільство та
громадянське суспільство, потребують з’ясування роль та значення свободи
інформації для розбудови громадянського суспільства в мирний час, гібридній війни
та в умовах воєнного стану. Механізм гарантування інформаційних прав і свобод
людини ще не визначений належним чином на правовому рівні, і дослідження теорії
інформаційного суспільства науково-дисертаційним шляхом залишаються
недостатніми, тим більш в умовах сучасної війни в XXI столітті. Все вищезазначене
обумовлює актуальність обраної дослідження, як такого, що може лягти в основу
сучасної наукової правової школи інформаційного суспільства та інформаційного
права.
Науково-методичний фундамент дослідження сформовано на основі наукових
розробок та публікацій таких відомих науковців як Алексєєв С.С., Белей Л., Белл Д.,
Брижко В.М., Гапотій В.Д., Денисова О.С., Ісмайлов К.Ю., Марущак А.І.,
Корнієнко М.В., Кузніченко С.О., Письменицький А., Ромащенко В.А.,
Савінова Н.А., Скакун О.Ф., Сливка С., Цвік М.В., Цимбалюк В.С. та інші вчені,
роботи яких безпосередньо стосувались окремих питань щодо формування
громадянського суспільства, інформаційного суверенітету, свободи слова,
інформаційної безпеки і, зокрема в сферах, що стосуються інформаційних прав і
свобод, їх закріплення та забезпечення.
Метою дисертації є розкриття адміністративно-правових засад змісту, природи
і специфіки правового регулювання інформаційного суспільства в сучасній Україні,
що зумовило необхідність розв’язання таких задач:
- проаналізувати наукові концепції щодо розуміння інформаційного суспільства;
- дослідити історичні, структурні та правові особливості розуміння поняття
інформаційного суспільства в умовах війни;
- виявити рівень дослідженості в юриспруденції свободи інформації в
інформаційному та громадянському суспільстві;
- розкрити та обґрунтувати місце і роль свободи інформації в структурі
сучасного громадянського інформаційного суспільства та в умовах війни;
- визначити особливості сучасного стану та напрямки функціонування
інформаційного суспільства на території Україні в умовах війни;
- проаналізувати фундаментальні нормативно-правові акти України у сфері
забезпечення розвитку інформаційного суспільства;
- встановити міжнародний досвід формування адміністративно-правових
засад розвитку інформаційного суспільства та можливості впровадження
європейських стандартів у правові основи інформаційного суспільства в Україні;
- обґрунтувати напрями удосконалення адміністративно-правових засад
формування інформаційного суспільства в умовах воєнного стану в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини пов’язані з формуванням та
функціонуванням інформаційного суспільства в умовах воєнного стану.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади інформаційного
суспільства в умовах воєнного стану в Україні.
