У дисертації здійснено комплексне дослідження методики розслідування
державної зради, в якому на монографічному рівні сформульовано низку
наукових положень, висновків і рекомендацій щодо окремої криміналістичної
методики розслідування даного виду злочину з урахуванням особливого режиму
досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Актуальність наукового дослідження зумовлена тим, що на сьогодні зросла
кількість вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної
безпеки, серед яких державна зрада, як найбільш небезпечне посягання на
державну безпеку, обороноздатність, незалежність України, її конституційний
лад, займає першорядне місце. Так, у 2019 році проти основ Національної безпеки
України обліковано злочинів –379, у 2020 – 414, у 2021 – 520, у 2022 – 17422, у
2023 – 5562, з них за ст. 111 КК України обліковано у 2019 – 123, у 2020 – 145, у
2021 – 208, у 2022 – 1957, у 2023 – 1169. Водночас кількість кримінальних
проваджень, переданих до суду, становить близько 25% від загальної кількості
розслідуваних, що засвідчує необхідність удосконалення методики розслідування
зазначених злочинів.
Обґрунтовано, що методика розслідування державної зради є видовою
методикою розслідування кримінальних правопорушень проти основ
національної безпеки України, структурними елементами якої є: криміналістична
характеристика, складові якої характеризуються кореляційною взаємозалежністю,
визначають характер й особливості досудового розслідування; організація і
тактика початкового та наступного етапів розслідування (обставини, що
підлягають встановленню; типові слідчі ситуації й відповідні алгоритми
процесуальних дій; взаємодія слідчого з оперативними та іншими підрозділами;
проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових), а також
використання спеціальних знань, призначення експертиз).
Визначено, що криміналістична характеристика державної зради, – це
система взаємозалежних даних про криміналістично вагомі ознаки злочину, що
дозволяє виробити науково обґрунтовані рекомендації і прийоми виявлення,
вилучення і використання відображеної інформації в процесі доказування, з
метою його швидкого розкриття та розслідування шляхом побудови та перевірки
слідчих версій під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих
(розшукових) дій та інших процесуальних заходів.
На підставі аналізу практики розслідування та судового розгляду
кримінальних проваджень за статтею 111 КК України визначено, що при вчиненні
державної зради у формі шпигунства предметом злочинного посягання
виступають відомості, що становлять державну таємницю. Доведено, що при
вчиненні державної зради у формі надання іноземній державі, іноземній
організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності
проти України, предметом злочинного посягання є інформація з обмеженим
доступом, шкода в оприлюдненні якої становить загрозу суверенітету,
територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній,
економічній чи інформаційній безпеці.
Констатується, що обстановка вчинення державної зради характеризується
як сукупністю суспільно-політичних та соціально-економічних умов об’єктивної
дійсності, що склалися на території держави у певний часовий період, так і
сукупністю обставин, які сформувалися на момент вчинення державної зради у
певній її формі в конкретному місці й у визначений час та безпосередньо сприяли
або перешкоджали винним особам у реалізації їх злочинних намірів. Встановлено,
що на обстановку вчинення державної зради можуть впливати як об’єктивні
(зовнішні) чинники та й чинники суб’єктивного характеру.
На підставі вивчення слідчої та судової практики здійснено класифікацію
способів державної зради та обґрунтовано, що способи вчинення злочину,
передбаченого статтею 111 КК України є самостійною обов’язковою складовою
криміналістичної характеристики досліджуваного злочину та залежать від
конкретної обстановки та форми вчинення державної зради. Розглянуто елементи
способу вчинення державної зради: способи підготовки, вчинення та
приховування злочину.
Визначено, що слідова картина державної зради розглядається як система
матеріальних та ідеальних слідів, що знаходяться в закономірній залежності від
інших елементів досліджуваної характеристики, яка дає змогу будувати версії про
способи підготовки, вчинення і приховування державної зради, а також осіб, які
вчинили такий злочин. Виокремлено типові матеріальні сліди державної зради:
письмові документи (текстові повідомлення, аудіозаписи, фото- та відео-зображення, довідки про телефонні розмови зі співучасниками злочинної
діяльності та ін.); речові докази (комп’ютерна техніка, засоби зв’язку, носії
інформації тощо). Поряд з матеріальними слідами звернута увага на важливість
ідеальних слідів-відображень.
