Голота Т. В. Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей першого року життя.

Мета дисертаційної роботи – оптимізувати діагностику спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) у новонароджених і дітей першого року життя шляхом визначення референтних інтервалів – маркерів СХОР, проведення клініко-лабораторних, біохімічних зіставлень, розробкою алгоритму медико-діагностичного супроводу. СХОР належать до групи орфанних захворювань. Майже третина випадків смерті дітей першого року життя в Україні пов’язана з наявністю нерозпізнаного спадкового метаболічного захворювання, серед яких 10% «невизначених станів», 15% «станів, що виникають у перинатальний період», 8% «синдрому раптової смерті немовлят». На сьогоднішній день відсутні чіткі межі значень маркерних речовин СХОР для українських дітей. Дисертаційна робота присвячена вирішенню ряду завдань, які полягали у встановленні граничних рівнів концентрацій маркерних аналітів 31 СХОР для когорти українських дітей, зіставленні граничних рівнів концентрацій маркерних аналітів серед доношених і передчасно народжених дітей та у групі передчасно народжених дітей в залежності від маси тіла, удосконаленні методики забору капілярної крові в новонароджених для проведення розширеного неонатального скринінгу (РНС), розробці та впровадженні клініко-діагностичного алгоритму і CHEKLIST медичного супроводу новонароджених із підозрою на СХОР. Ретроспективно селективно в роботу було відібрано 399 дітей, що відповідали критеріям включення. Критеріями включення в дослідження були: діти, народжені впродовж 2020-2022 рр. в ДУ «ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», гестаційний вік (ГВ) 26-42 тижні; неонатальний період; отримання добровільної інформованої згоди від батьків/опікунів пацієнта брати участь у дослідженні. Було сформовано досліджувані групи: I групу склали 339 практично здорових доношених дітей з масою тіла при народжені >2500 г, у II групу ввійшли 60 передчасно народжених дітей, які залежно від маси тіла при народженні розподілялась на 2 підгрупи: до IIA підгрупи увійшло 39 немовлят з малою масою тіла при народженні (ММТ, 1500-2499 г), до IIБ групи – 21 дитина з дуже малою масою тіла при народженні (ДММТ, ≤1499 г). Забір капілярної крові на тест-картки для проведення РНС здійснювався у доношених дітей на 48-72 годині життя, та на 7-11 добу у передчасно народжених. В результаті виконання дисертаційного дослідження вперше встановлено референтні інтервали 77 діагностичних аналітів 31 СХОР для когорти українських дітей, які знаходились в діапазоні від 2,5 до 97,5 процентилі для кожного показника серед здорових дітей. Встановлено, що значення 39 показників серед груп обстежених дітей залежать від маси тіла (p<0.001). Враховуючи вірогідну відмінність показників референтних інтервалів по зазначеним аналітам (від p<0.001 до p<0.0001) у передчасно народжених дітей від доношених новонароджених доцільно розробити референтні інтервали безпосередньо для передчасно народжених дітей, що є предметом подальших досліджень. У 38 передчасно народжених дітей (63,3%) була необхідність проведення ре-тестів. Крім того, у групі передчасно народжених дітей з ДММТ відхилення діагностичних аналітів відмічалося по 26 аналітам СХОР (34%), проти 20 діаностичних аналітів СХОР (26%) у дітей з ММТ. Найчастіше діагностована відмінність аналітів: С18:2/С16, C14:1/C16, С5/С8 IS, С18:1/С16, С5/С3, які потенційно відповідають за порушення обміну жирних кислот та органічні ацидурії. Під час проведення неонатального скринінгу кожен третій зразок (120 випадків забору капілярної крові на тест-картки) був відбракований на преаналітичному етапі. Крім того, встановлені закономірності у передчасно народжених дітей були підґрунтям доповнення методики забору капілярної крові на тест-картки під час проведення РНС. Розроблений і впроваджений клініко-діагностичний алгоритм і CHEKLIST медичного супроводу новонароджених із підозрою на СХОР дозволив при отримані позитивних результатів скоротити терміни діагностичного пошуку СХОР з 3 до 1 місяця.