Семенових О. С. Кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджет у без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням.

Проаналізовано сучасний стан наукової розробленості проблем кримінальної відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюд жету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. Доведено, що кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 210 КК України, є одним із основних неминучих і водночас найсуворіших засобів кримінально-правового реагування. Зазначено, що об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення становлять лише ті ознаки, що характеризують об’єкт кримінального правопорушення та його об’єктивну сторону. З огляду на існування негативної та позитивної кримінальної відповідальності проаналізовано форми таких різновидів кримінальної відповідальності та інших засобів кримінально-правового характеру за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. На підставі аналізу окремих форм негативної кримінальної відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів доведено, що нормативна визначеність такого основного покарання як обмеження волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 210 КК України, не відповідає виробленим доктриною кримінального права загальним засадам побудови кримінально-правових санкцій, згідно з якими максимальна межа покарання за основним складом кримінального правопорушення має бути мінімальною межею покарання за його кваліфікованим складом. Оскільки санкцією ч. 1 ст. 210 КК України покарання у виді обмеження волі визначено у межах «… на строк до трьох років», то мінімальна межа цього ж виду покарання за ч. 2 ст. 210 КК України має бути «три», а не «два» роки як встановлено в законі. У зв’язку з цим, законодавча конструкції ст. 210 КК України має бути уточнена в цій частині. На підставі проведеного дисертаційного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.