Куліш І. В. Розбудова засадничих елементів термінологічного апарату українського перекладознавства у працях з історії, теорії та критики перекладу

Дисертаційна робота вміщує діахронічні дослідження концептуальних парадигм, які формують основу теоретичного каркасу перекладознавства в Україні та є важливими для розуміння подальшої еволюції цієї дисципліни. Дисертаційне дослідження присвячено становленню термінів «еквівалентність», «еквівалентний», «адекватність», «адекватний», «відповідність», «відповідник», «точність», «точний», «вірність», «вірний» в українській перекладознавчій думці від кінця 1920-х до 2000-х років, їх еволюції до сьогодні та встановленню особливостей українського терміновживання, тобто пріоритетності тих чи інших термінів в індивідуальній науковій мові декількох провідних перекладознавців. Авторська термінологія кожної з обраних персоналій (М. Рильський, В. Коптілов, Р. Зорівчак, І. Корунець) – це модель науки про переклад, яка не є випадковою і має внутрішню зв’язність. Вона включає базову перекладознавчу термінологію з новими відтінками значень у вищенаведених термінів.