Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності
функціонування та стійкості полезахисних лісосмуг Лісостепу
правобережного в умовах інтенсифікації землеробства, антропогенного
впливу та глобального потепління.
Визначено структуру полезахисних лісосмуг Лісостепу
правобережного за конструкцією та породним складом. Встановлено
можливий сільськогосподарський вплив заходів інтенсифікації землеробства
на стан полезахисних лісосмуг. Проведено порівняльний аналіз основних та
допоміжних полезахисних лісосмуг за показниками їх екологічного стану.
Встановлено біоіндикаційний прояв на листі дерев полезахисних лісосмуг,
зумовлений впливом заходів інтенсифікації землеробства. Виявлено породи
дерев полезахисних лісосмуг, спостереження за якими дозволить встановити
забруднення довкілля зумовлене конкретними видами вирощуваних культур.
Встановлено рівень деградації дерево-чагарниково-трав’янистої рослинності
полезахисних лісосмуг, зумовлений впливом конкретних видів вирощуваних
біля них культур. Проведено порівняння науково-обґрунтованих
біометричних параметрів полезахисних лісосмуг із фактичними.
Проаналізовано показники стійкості порід полезахисних лісосмуг до
атмосферних газових і пилових забруднень. Визначено заходи оптимізації
функціонування полезахисних лісосмуг та контролю їх екологічного стану.
У дисертаційній роботі представлено вирішення важливої наукової2
проблеми – підвищення ефективності функціонування полезахисних лісосмуг
щодо впливу на продуктивність агроекосистем; визначено напрями
спостережень за біоіндикаційними реакціями основних порід дерев та
першочергові заходи щодо оптимізації стану таких насаджень. Дисертаційна
робота містить теоретичне обґрунтування і експериментальне вирішення
проблеми, пов’язаної із ефективним функціонуванням полезахисних лісосмуг
в умовах інтенсивного землеробства Лісостепу правобережного. Вона
направлена на виявлення забруднень довкілля, зумовлених
сільськогосподарською діяльністю та поліпшення стану полезахисних
лісосмуг.
Встановлено, що в умовах Лісостепу правобережного переважають
серед усіх полезахисних лісосмуг щільні за конструкцією, які відрізняються
меншим позитивним ефектом на довколишні агроекосистеми. А найбільш
ефективні лісосмуги за конструкцією – продувні, замають лише 14% від усіх
основних та 50% від усіх допоміжних лісосмуг. Переважаючими лісовими
породами полезахисних лісосмуг правобережного Лісостепу є клен
звичайний і ясен звичайний, що з давна інтенсивно використовуються для
полезахисного розведення.
Визначено, що розорювання країв поля до крайнього ряду дерев
найчастіше складає 1,5 м для основних полезахисних лісосмуг і 1,0 м – для
допоміжних полезахисних лісосмуг, хоч ця віддаль може варіювати від 0,5 до
10,0 м. Серед усіх досліджуваних полезахисних лісосмуг 25,0-28,6% не мали
польових доріг. Інші полезахисні лісосмуги мали польові дороги середньою
шириною 3,0-4,0 м. Проекція крони крайнього ряду дерев лісосмуги, що
виступає над полем, може становити 1,0-12,0 м, найчастіше – 7,0-8,0 м.
Основними факторами впливу технологій вирощування
сільськогосподарських культур на екологічний стан дерев полезахисних
лісосмуг є основний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив,3
хімічних пестицидів, регуляторів росту та інших препаратів.
Доведено, що основні полезахисні лісосмуги виконують значно більше
природоохоронних функцій, ніж допоміжні лісосмуги, що сприяє їх
більшому пригніченню, порівняно з допоміжними лісосмугами. Так у
основних полезахисних лісосмугах частка у структурі зрубаних дерев на
6,6% більша, ніж у допоміжних лісосмугах, а частка сухих дерев – на 1,2%
більша, таких, що засихають – на 0,9% більша, частка витоптаної
рослинності у лісосмузі була на 2,3% вища, що в сукупності підвищувало
пожежну небезпеку у основних полезахисних лісосмугах на 4,1% у
порівнянні з допоміжними лісосмугами. Усі основні полезахисні лісосмуги
були забруднені твердими побутовими відходами.
Проведені дослідження агроекологічного стану грунтів полезахисних
лісосмуг показали, що переважна більшість ділянок належала до
високородючих з високими показниками вмісту гумусу,
лужногідролізованого азоту, рухомого фосфору та обмінного калію,
нейтральною кислотністю. Основною проблемою грунтів полезахисних
лісосмуг є забруднення їх важким металом – свинцем у концентраціях, що у
1,4-33,3 рази перевищують ГДК
