Бандура Ю. Ю. Конструювання образів Русі у творчій спадщині М. Гоголя.

Дисертація присвячена конструюванню образів Русі як кореневої метафори у творчій спадщині М. Гоголя та її рецепції в інтелектуальному просторі Російської імперії першої половини ХІХ ст. Актуальність роботи пов’язана з проблемою національної ідентичності М. Гоголя, культурних та ідеологічних впливів, що є одним з ключових питань української і російської історіографії. Роль Гоголя як європейського інтелектуала та християнського мислителя актуалізована в гоголезнавстві й інших суміжних галузях гуманітарних дисциплін. Відповідно, рефлексією М. Гоголя щодо націєтворчих процесів в Російській імперії і Європі слід вважати осмислений імперіальний образ Русі як національної ідеї та культурного міфу, що досліджувався та формувався у період слов’янського романтизму. У зв’язку з цим в дисертації розглядається історіософська концепція «загальноруської» історії М. Гоголя з погляду утопічних і темпоральних проєкцій на минуле, сучасне й майбутнє Русі, головно – з української перспективи. У роботі вперше сформовано цілісну (системну) візію способів конструювання образів Русі/Росії у творчій спадщині М. Гоголя; уточнено ступінь впливу представників польської еміґрації ХІХ століття (Б. Залєського, А. Міцкевича) на формування М. Гоголем «загальноросійської ідентичності»; уточнено рецепцію образів Русі в ранній українофільській традиції (Т. Шевченко, П. Куліш, Г. Андрузький); уточнено роль лінгвістичних уявлень М.Гоголя в контексті формування слов’янського мовознавства як наукової дисципліни; поглиблено знання щодо способів конструювання національної (етнічної) «україно-руської/російської» ідентичності М. Гоголя у межах так званого «ефекту кажана» – ситуації «конфліктного» психологічного стану, в якому перебувала малоросійська або південноросійська політична і інтелектуальна еліта ХVIII-ХІХ ст.; в дослідженні набуло подальшого розвитку вивчення контекстів, у яких формувалася творча уява письменника, здійснено комплексну інтерпретацію творчої спадщини М. Гоголя як об’єкта «утопічних студій». Зроблено висновок щодо творення М. Гоголем образів Русі як критичної християнської утопії, в якій чільне місце посіла українська образність, оперта на історичні візії українського слов’янофіла. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення концептуальних, політико-ідеологічних, лінгвістичних, історіософських та теологічних аспектів, пов’язаних з формуванням інтелектуального поля Російської імперії ХІХ ст. Досвід біографії М Гоголя та реінтерпретація творчості розкриває широкі перспективи у межах постколоніальної теорії, вивчення імперської спадщини в Україні; розкриває риси імперського і колоніального мислення, а також висвітлює історію модерної християнської думки в період національного відродження слов’янських націй «довгого» ХІХ ст.