Біохімічний аналіз зразків сироватки крові у кролів дослідної і контрольної груп свідчить про розвиток в їх організмі змін у метаболічних перетвореннях основних класів органічних речовин та значну напругу у функціонуванні внутрішніх органів (печінки, нирок, серця), що відмічалося на всіх етапах спостереження за тваринами. Причому, молекулярні механізми розвитку цих змін у проміжному обміні білків, вуглеводів, активності ензимів в організмі кролів зазначених груп мають істотні відмінності як за якісними, так і кількісними показниками.
За результатами гістологічного дослідження встановлено, що у кролів дослідної групи за гастротомії, яким проводили інфільтрацію шва збагаченою тромбоцитами аутологічною плазмою крові, на першу добу після оперативного втручання у місце змодельованої рани, як і у кролів контрольної групи, було закрите за рахунок скорочення м’язової оболонки стінки шлунка. Внаслідок цього, у ділянці створеної рани м’язова оболонка у зазначений період досліджень утворила численні складки. Проте, на відміну від кролів, яким застосовували класичну схему лікування, з боку серозної оболонки стінки шлунка зміни гістологічної будови не відмічалися. У м’язовій оболонці, на відміну від кролів контрольної групи, не виявляли розпад і лізис гладких м’язових клітин і вогнища некрозу м’язової тканини. Між складками м’язової оболонки стінки шлунка також не виявляли фрагменти інших шарів стінки. На нашу думку, це може свідчити про те, що у випадку застосування збагаченої тромбоцитами аутологічної плазми крові, мало місце пришвидшення інтенсивності скорочення м’язової оболонки з прискореним закриттям експериментально змодельованої рани. Це підтверджується і менш вираженою запальною реакцією в цій оболонці та відсутністю серед клітин запалення еозинофілів, що заперечує вплив шлункового соку на м’язову оболонку. Слід підкреслити, що при застосуванні збагаченої тромбоцитами аутологічної плазми крові у м’язовій оболонці в ділянці змодельованої рани в цей період досліджень, на відміну від кролів контрольної групи, виявлялися розширені, переповнені кров’ю кровоносні судини. Це свідчить про те, що тромбоцитарна маса стимулює кровопостачання у місце дефекту стінки шлунка.
Варто відзначити, що у кролів дослідної групи, яким уводили в ділянку шва збагачену тромбоцитами аутологічну плазму крові, за гастротомії, на відміну від кролів контрольної групи, крововиливи у м’язову оболонку біля місця змодельованої рани на першу добу досліджень не реєструвалися. У цих тварин у ділянці змодельованої рани на першу добу фіксували невеликі вогнища лізису підслизової основи, що, ймовірно, спровоковано агресивною дією на неї шлункового соку. При цьому, в підслизовій основі реєстрували лізис багатьох фібробластів і частини пучків колагенових волокон, що супроводжувалося інфільтрацією цієї ділянки лейкоцитами, переважно моноцитами. Натомість, у кролів контрольної групи, яким не вводили збагачену тромбоцитами аутологічну плазму крові, виявляли набряк строми шлункових ямочок, мікрокрововиливи і зернисту дистрофію епітеліальних клітин усіх типів. У слизовій оболонці шлунка, в ділянці змодельованої рани, також реєстрували невеликі фрагменти некротизованої слизової оболонки. Біля таких фрагментів відзначали руйнування верхівок шлункових ямочок і крововиливи в слизову оболонку. Дещо віддалено від змодельованої рани також відмічали незначне руйнування верхівок шлункових залоз і крововиливи, насамперед, у верхній ділянці шлункових залоз. У кролів дослідної групи в цей період, на відміну від тварин контрольної групи, не виявляли масивних руйнувань клітин епітелію, злущення головних і парієтальних клітин у просвіт фундальних залоз та розволокнення і частковий лізис базальної мембрани епітелію шлункових ямочок.
У кролів дослідної групи, яким застосовували аутологічну плазму крові, збагачену тромбоцитами, в ділянку шва, повна регенерація усіх шарів стінки шлунку реєструвалася на 14 добу. Водночас у кролів, яким не застосовували зазначену плазму крові в ділянку шва повне відновлення стінки шлунка відбувалося на 21 добу.
Розроблений метод введення аутологічної плазми крові, збагаченої тромбоцитами, апробований у клінічній практиці за гастротомії у собак і котів. Він простий у виконанні, не впливав на тривалість операції та зменшував крововтрати. Інфільтрація ділянки шва на шлунку тварин зазначеною плазмою крові для стимуляції регенерації рани не викликала запальної реакції у післяопераційний період і не призводила до розвитку ускладнень.
