Мочернюк М. М. Характеристика мікробіоти біоаерозолю клінік ветеринарної медицини та розробка заходів боротьби з антибіотикостійкими мікроорганізмами

Боротьба з нозокомінальною інфекцією у медичних та ветеринарних лікувальних закладах має надзвичайно важливе значення в системі профілактики розповсюдження антибіотикостійких штамів серед пацієнтів та в навколишньому середовищі. Дисертаційне дослідження спрямоване на визначення мікробіологічного складу внутрішнього середовища ветеринарних клінік, боксів для перетримування дрібних тварин та розробку заходів профілактики з формування антибіотикостійких мікроорганізмів у клініках. Уперше в Україні дано характеристику мікробіоті внутрішнього середовища ветеринарних клінік та боксів для перетримування хворих тварин. Доведено, що через біоаерозоль у ветеринарних клініках можуть передаватися збудники нозокомінальних інфекцій, зокрема MRSР і MRSA, Escherichia spp., P. aeruginosa, Acinetobacter spp., тощо. Отримано нові дані щодо можливої перехресної контамінації у ветеринарних клініках коагулазопозитивними стафілококами тварин і ветеринарного персоналу. Оскільки до 7 % ветеринарного персоналу є носіями S. pseudintermedius на слизовій оболонці носоглотки. До того ж основним КПС, який колонізує шкіру здорових собак і котів є вид S. pseudintermedius. З шкіри собак і котів хворих на шкірні захворювання частота виділення S. pseudintermedius зростала до 70,8 % та 24,1 % відповідно. Обґрунтовано застосування безпечного стабілізованого водного озону для дезінфекції біоаерозолю та поверхонь об’єктів ветеринарних клінік за присутності тварин. Встановлено, що бактерицидна концентрація СВО щодо штамів S. aureus та P. aeruginosa у суспензійному методі становила 1,71 мг/л, а щодо штаму E. coli − 1,22 мг/л з експозицією протягом 2 хв. З внутрішнього середовища приміщень ветеринарних клінік після аерозольної обробки СВО виділялися мікроорганізми тільки в 10 – 57 % випадків у кількості 10 – 30 КУО/м3 , що залежало від початкової кількості МАФАнМ у повітрі. Ефективність застосування СВО для дезінфекції столів у приміщеннях ветеринарних клінік становила 99,9 – 100 %.