У дисертації узагальнено результати дослідження поширення, діагностики та заходів боротьби за хоріоптозу великої рогатої худоби на території Полтавської та Харківської областей. Проведеними дослідженнями встановлено, що середня екстенсивність хоріоптозної інвазії великої рогатої худоби в умовах тваринницьких господарств обстеженого регіону становить 21,23 %, а інтенсивність інвазії – 60,48±2,19 екз/4 см2 за коливань від 2 до 307 екз/4 см2. Більш неблагополучними щодо хоріоптозу великої рогатої худоби виявилися господарства Харківської області, де ЕІ становить 27,05 %, а ІІ – 71,93±4,32 екз/4 см2. Водночас, у господарствах Полтавської області середня ЕІ становила 18,75 % за ІІ – 53,44±2,23 екз/4 см2.
Отримано нові дані щодо особливостей перебігу хоріоптозу в складі мікстінвазій великої рогатої худоби. Встановлено, що акароз частіше перебігає у складі мікстінвазій – 68,10 %. Рідше діагностували хоріоптозну моноінвазію – 31,90 %. Всього виявлено 23 різновиди мікстінвазій, серед яких частіше виявляли двокомпонентні (51,97 %) та трикомпонентні (32,68 %) мікстінвазії, а рідше – чотирикомпонентні (14,17 %) та п’ятикомпонентні (1,18 %). Найчастіше співчленами кліщів Chоrioptes виявилися паразитичні комахи Bovicola bovis (40,16 %), нематоди шлунково-кишкового тракту ряду Strongylida (31,10 %), видів Strongyloides papillosus (29,13 %) та Trichuris sрр. (25,19 %). Рідше співчленами кліщів Chоrioptes були найпростіші організми Eimeria sрр. (19,29 %), цестоди Moniezia sрр. (13,78 %) та трематоди родини Paramphistomatidae (5,91 %).
Досліджено особливості вікової та сезонної динаміки хоріоптозу великої рогатої худоби. З’ясовано, що показники інвазованості тварин хоріоптесами поступово зростають з їх віком. Найбільш сприйнятливим до захворювання є корови (ЕІ – 30,45 %, ІІ – 94,04±5,00 екз/4 см2).
Сезонна динаміка хоріоптозу характеризується піком екстенсивності інвазії та інтенсивності інвазії взимку (30,83 % та 62,19±4,64 екз/4 см2) та навесні (28,33 % та 61,85±5,28 екз/4 см2). Мінімальні показники інвазованості великої рогатої худоби хоріоптесами встановлено влітку (10,83 % та 27,23±3,11 екз/4 см2) та восени (21,67 % та 36,58±2,97 екз/4 см2).
Рівень контамінації об’єктів тваринницьких приміщень кліщами Chorioptes залежить від способу утримання великої рогатої худоби. За безприв’язного способу утримання тварин максимальні значення екстенсивного та інтенсивного індексів контамінації виявлено при дослідженні підстилки з місць, де тварини лежать (100 % та 257,50±18,81 екз/кг), зіскобів з предметів, об які чухаються тварини (100 % та 194,38±10,59 екз/кг) і підстилки, відібраної з центру приміщення (90 % та 80,56±11,62 екз/кг). Водночас, за прив’язного способу утримання тварин показники контамінації об’єктів довкілля виявилися нижчими і були максимальними при дослідженні підстилки та зіскобів з предметів, розташованих в області голови тварин (45 % та 90,28±20,39 екз/кг).
Встановлено, що тяжкість клінічного прояву хоріоптозу в корів залежить від показників інтенсивності інвазії. Так, за низької інтенсивності хоріоптозної інвазії (до 60 екз/4 см2) клінічні ознаки у корів характеризувалися ураженням шкіри в ділянці кореня хвоста та скуйовдженістю волосяного покриву (100,0 %), свербежем (85,10 %), появою лусочок та струпів (87,24 %), потовщенням та складчастістю шкіри, її пересиханням (17,02 %), порушенням цілісності шкіри з витоком ексудату чи крові (53,2 %) з різним ступенем їх прояву. За середньої інтенсивності хоріоптозної інвазії (від 60 до 170 екз./4 см2) клінічний перебіг значною мірою характеризувався у 88,24 % корів ураженням шкіри в ділянці кореня хвоста, у 91,18 % – скуйовдженістю волосяного покриву, у 85,29 % – свербежем, у 76,47 % – появою лусочок та струпів. За високої інтенсивності хоріоптозної інвазії (ІІ більше 170 екз/4 см2) у корів клінічний перебіг значною мірою характеризувався ознаками ураження шкіри в ділянці кореня хвоста, сідничних горбів (100 %). Також у 100 % випадків акароз проявлявся свербежем та скуйовдженістю волосяного покриву в місцях ураження шкіри. Значною мірою у 95,24 % корів хоріоптоз перебігав з ознаками ураженням шкіри в області молочного дзеркала та появою лусочок й струпів на шкірі, у 85,71 % – потовщенням та складчастістю шкіри та її пересиханням, у 76,19 % – порушенням цілісності шкіри з витоком ексудату чи крові, у 52,38 % – наявністю алопецій, у 42,86 % – почервонінням шкіри у місцях ураження, у 33,33 % – ураженням шкіри в області шиї та лопаток.
Встановлено, що хоріоптозна інвазія значно впливає на показники росту та розвитку молодняку великої рогатої худоби.
