Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних, практичних та оптимізаційних аспектів диверсифікації економічного співробітництва, встановлення особливостей взаємовідносин України й Китаю в рамках майбутнього проєкту «Один пояс, один шлях». Робота включає розкриття основ економічного співробітництва України та КНР, оцінку напрямів та форм диверсифікації економічного співробітництва двох країн у сучасних умовах, а також висвітлення стану та шляхів оптимізації впровадження проєкту «Один пояс, один шлях», як моделі економічного співробітництва на двосторонньому рівні.
Глобальні виклики передбачають потребу посилення впливу іноземних інвестицій на національні господарські комплекси, зокрема України й Китаю. Результативність у сфері сталого розвитку країни є неможливою без ефективної участі у світогосподарських процесах, зокрема без активного залучення іноземних інвестицій. Світовий досвід доводить, що іноземні інвестиції мають низку переваг порівняно із іншими факторами розвитку економіки: по-перше, вони дають додаткове джерело капітальних вкладень у виробництво товарів і послуг, іноді тих, що здійснюються у вигляді передачі передових технологій, ноу-хау, новітніх методів управління; по-друге, вони не виступають тягарем для державного бюджету й не призводять до збільшення зовнішнього боргу країни. Участь в ініціативі Китаю «Один пояс, один шлях» є передумовою розвитку міжнародної економічної інтеграції та підставою залучення прямих іноземних інвестицій у розвиток. Україна має намір взяти активну участь у реалізації концепції «Один пояс, один шлях», виступаючи частиною нового «Шовкового шляху». Щоб успішно рухатися в цьому напрямі, необхідно докласти чимало зусиль для реалізації даного проєкту. У 2015 році Україна приєдналася до ініціативи «Один пояс, один шлях», підписавши з КНР «Протокол про співробітництво в рамках Шовкового шляху», і на сучасному етапі здійснюються заходи стосовно розробки, обґрунтування шляхів поглиблення й активізації економічних відносин між країнами. Україні важливі інвестиції, тому що для досягнення високих темпів економічного зростання, необхідно не тільки орієнтуватися на стару експортну модель розвитку економіки, а, насамперед, паралельно розвивати сектори економіки з високою доданою вартістю в новому економічному просторі в рамках проєкту «Один пояс, один шлях».
